Agro3451 36153136508 696x437

Тема введення квот на імпортні добрива в українському інформпросторі не нова, її піднімають кожен рік наприкінці весни. І на сьогодні такі обмеження навіть діють, але заборона на ввезення стосується тільки продукції із однієї країни – Російської Федерації.  В травні цього року Мінекономрозвитку вирішило обмежити поставки добрив всім країнам без виключення. Пояснили це проханням вітчизняних виробників добрив, буцімто: імпорт наступає, хімзаводам в Україні працювати все складніше, і 110 тисяч працівників хімічної галузі України можуть опинитись без роботи. Звісно, привілеї для внутрішнього виробника, завдяки штучному дефіциту, зроблять ціни для 40 тисяч аграрних підприємств і 4 мільйонів одноосібників вищими. У структурі собівартості агропродукції добрива займають близько 30%. Більші втрати понесуть, звісно, маленькі та середні представники агросектору. За підрахунками експертів, фермери втрачатимуть від $ 174 млн до $ 509 млн щорічно. За рахунок аграріївВже неодноразово і аграрії, і експерти, і народні депутати наголошували на тому, що введення квот на імпорт добрив, спричинить їх дефіцит на ринку і, як наслідок, зростання цін. Це призведе до зростання вартості кінцевої продукції та зменшення конкурентоспроможності українських аграріїв на світових ринках. В той же час, прибутки власників хімзаводів зростуть від $ 63 млн до $ 238 млн на рік. Читайте також: Сергій Іващук: Квоти на добрива – це ручний режим перерозподілу коштів в агросекторі«Підтримати хімічну галузь України – це абсолютно нормальне бажання влади. Але робити це потрібно не за рахунок інших. Наприклад, пропонується обмежити імпорт NP-добрив практично в 10 разів від того імпорту, який постачається в Україну. Це суттєве обмеження. В той же час адміністрування та квотування – це ризик еластичності ринку добрив та ризик корупції», – підкреслив професор Київської школи економіки Олег Нів’євський. Без варіантівТрійку лідерів виробників азотних добрив в Україні ділять між собою холдингова група «Ostchem» Дмитра Фірташа, державний ПАТ «Одеський припортовий завод» та «ДніпроАзот»  – власниками якого є Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов. При цьому саме Дмитру Фірташу належить левова частина ринку добрив в Україні. У вересні минулого року Антимонопольний комітет навіть ухвалив рішення примусово поділити групу компаній «OstChem» у частині виробників азотних мінеральних добрив. Проте, цього не відбулось. Неодноразово  представники аграрного сектору заявляли, що розмови про введення квот – це лобіювання інтересів Дмитра Фірташа. Зі слів заступника міністра економічного розвитку Тараса Качки, для захисту вітчизняного виробника в уряді розглядається лише одна ідея: запровадження обмежень на імпортні поставки добрив. З його слів, це найгірший варіант, який сьогодні є у міністерстві, але іншого в них немає. Читайте також: Живлення в Авангарді: сучасна стратегія щодо управління мінеральним живленням культур«Той варіант, який номінально запропонувало міністерство, це найгірший варіант і я це постійно кажу. Будь яка інша альтернатива краще ніж те, що пропонуємо ми. Але ця альтернатива повинна бути на столі і відносно неї має бути консенсус. Ніхто не тримається за те, що запропонувало міністерство, але альтернатива повинна бути, а її немає», – каже Тарас Качка. Пропозиції єРазом з цим, всі показники вітчизняних виробників добрив вказують на те, що не існує загроз для припинення виробництва, каже заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.«Ніяких передумов для запровадження квот для захисту українських виробників добрив немає. В нас ціна на газ, яка в структурі виробництва добрив складає 80%, нижча ніж в країнах, з якими конкурують вітчизняні виробники хімічної продукції. Необхідно враховувати, що поставки із інших країн вимагають додаткових витрат на логістику. Тому в середині країни від наших заводів ми маємо ціни вищі, ніж ті, за якими ці ж заводи продають добрива за кордоном. Вони вже, не ховаючись, заробляють більше ніж за кордоном, а імпортери цьому завадити не можуть. Це нормально для кожного бізнесмена мати бажання заволодіти всім ринком, але для цього потрібно просто знизити ціни в середині країни до рівня, за якими вони йдуть на експорт», – заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».За словами радника зі стратегічного розвитку президента УКАБ та колишнього голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, на ринку добрив замість ручного регулювання обсягів, повинно діяти партнерство між аграрієм і виробником добрив. «Хотілось би бачити публічну оферту на купівлю добрив, а не купувати їх через посередників. Хотілось би бачити добрива нормальної якості. І якщо це все зробити, то квоти не потрібні. Українські добрива вже є конкурентоспроможними. Ми бачимо, що за травень місяць виробництво добрив аміачної групи в два з половиною рази перевищує імпорт. Коли йде активний імпорт, то внутрішній виробник вже має фору у 50 доларів за рахунок логістики, на яку витрачає постачальник. Тому баланс інтересів має бути не у запровадженні квот, а у плані зменшення монопольного прибутку виробника добрив. І тоді імпорту не буде, а будуть партнерські стосунки», – пояснив Володимир Лапа. Корупція для трейдерівНа думку голови Спілки виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії Сергія Рубана, запровадження квот призведе до більшої монополізації сегменту виробництва, розподілу продукції та сервісу. Читайте також: Гібриди та захист: як оптимізувати витрати при вирощуванні ріпаку?«В Україні існує загроза створення мегамонополіста, який, після запровадження квот, дуже швидко займе 70% ринку. А через квоти, за добривами із-за кордону, практично кожен імпортер повинен буде звертатись до кабінету чиновника. Швидше за все це призведе до зловживань і перерозподілу ренти на користь чиновника. Все це збільшить ціну для кінцевого споживача. Тому квоти не можна вводити, оскільки вони призведуть до викривлення ринку», – розповів Сергій Рубан.Президент, Прем’єр, депутати протиКвотування імпорту міндобрив, з огляду на стан ринку, є недоцільним, про це заявив президент України Володимир Зеленській. Принаймні, такі слова голови держави передав очільник Держгеокадастру Роман Лещенко. «Сьогодні мав розмову з президентом Володимиром Зеленським, прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем, представниками уряду та парламенту за зверненням представників аграрного бізнесу. Підприємців хвилювало питання можливого розгляду запровадження квот на імпорт азотних, азотно-фосфорних та комплексних добрив в Україну в наступні три роки. Вони висловили занепокоєння, що ухвалення такого рішення, може призвести до необґрунтованого перевищення внутрішніх цін на добрива над світовими, та, як наслідок, додаткових збитків українських сільгосптоваровиробників», – передає слова Романа Лещенко видання «Економічна правда».Пізніше народний депутат від фракції «Слуга народу» Мар'ян Заблоцький у своєму Facebook, повідомив, що Прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв, що ніяких квот на імпорт добрив не буде. З його слів Шмигаль заявив, що  ціни на добрива в Україні і без квот високі. Тому результати розслідування, якими рекомендовані квоти, будуть скасовані. 17 червня Аграрний комітет Верховної ради України ухвалив одноголосне рішення рекомендувати Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі не підтримувати запровадження квот на імпорт добрив.Не дивлячись на ці заяви офіційної відмови від ідеї запровадити квоти в Кабміні не висловлювали. Видання Agravery.com направило інформаційний запит до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України із проханням відповісти, чи змінили наміри в уряді запровадити квоти? Проте, нам відповіли, що в міністерстві, на сьогодні не мають чіткої позиції щодо відмови від ідеї запровадження квот.  Тому, про розробку заходів захисту вітчизняного виробника добрив повідомлять пізніше. Проте, на аграріїв вже чекає нова біда: в уряді вирішили запровадити спеціальне мито на імпорт дизельного палива та скрапленого газу. Це, на думку аграрних асоціацій, призведе до додаткових витрат в агросекторі від 2 до 3 мільярдів гривень.