Таку думку висловила громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 р. Ольга Трофімцева в інтерв«ю «ПроАгро Груп».

На її думку, основними питаннями, що потребують вирішення, є: недостатня комунікація між агровиробниками та бджолярами; недосконалість державного регулювання щодо життєвого циклу ЗЗР в Україні; робота українських пасічників у офіційній площині.

«Як показує практика, у тих регіонах, де сільгосптоваровиробники налагодили ефективний діалог із пасічниками, випадків потрави бджіл фіксується набагато менше. Така комунікація — це, насамперед, довіра і сприйняття одне одного як взаємозалежних партнерів. З боку пасічників, на мою думку, більш проактивна і конструктивна позиція має бути на рівні регіональних об»єднань виробників/асоціацій. Аграрні підприємства в усіх галузях АПК також мають керуватися принципами сталого виробництва з урахуванням аспектів охорони навколишнього середовища, збереження біорізноманіття тощо», — вважає Трофімцева.

Вона зазначає, що однією з передумов недостатньої комунікації є те, що в Україні досі мало зареєстрованих пасік.

«Виведення бджільництва з тіні є одним з найактуальніших питань для галузі. Виробництво меду в Україні в основному зосереджене в господарствах населення — 98%, і лише 2% виробляється зареєстрованими суб»єктами господарювання. Виробництвом меду в Україні займаються близько 400 тис. пасічників, які у разі їхньої реєстрації є потенційними суб«єктами малого бізнесу у формі фермерських господарств та кооперативів. Фактично, на сьогодні кожен 100-й українець займається бджільництвом. Реєстрація пасік, подальша консолідація виробників — це також питання чесної ціни, яку вони зможуть отримувати за свій продукт», — пояснює експерт.

Трофімцева підкреслила, що держава має розуміти потенціал даної підгалузі АПК і створювати відповідні умови та стимули для комерціалізації бджільництва і його становлення як цивілізованої ланки мікро- і малого бізнесу на селі. Такими стимулами можуть бути фокусні програми держпідтримки, податкові важелі тощо.

Це питання також важливе у контексті подальшої європейської інтеграції України.

«Прозорий, структурований сектор, в якому можна відслідкувати шлях кожної партії меду від бджоли до кінцевого споживача, — це запорука успіху вітчизняного бджільництва в глобальному масштабі. Тим більше, що вже сьогодні ця галузь АПК є експортоорієнтованою. 70-80% виробленого в Україні меду експортується на зовнішні ринки: у 2019 р. обсяг експорту меду склав 55682 т, а у першому кварталі 2020 р. — 16879 т, що на 2 тис. т більше, ніж за аналогічний період минулого року», — зазначає Трофімцева та додає, що ЄС займає лідируючі позиції серед покупців нашої продукції: експорт меду до ЄС зріс більш ніж у 9,5 рази — з 5761 т у 2011 р. до 55682 т у 2019 р.