Images 12

На даний час в Україні близько 500 виробників  виготовляють паливні пелети з відходів сільськогосподарського і деревного виробництва. Найкраще для виробництва пелет підходять деревна тріска, тирса, стружки, солома, соняшникове лушпиння, очерет, макуха, люцерна, відходи переробки борошна, кукурудзиння, лігнін та інші відходи.

Вихідні матеріали подрібнюють, висушують і пресують в невеликі гранули. Сировина потрапляє в центрифугу, перемелюється й далі надходить у пристрій, що пресує біомасу в гранули. Обладнання для грануляції займає не так багато місця.

Під час згоряння пелет виділяється не надто багато золи й шкідливих газів, а в атмосферу викидається у 15 разів менше СО2, ніж при спалюванні природного газу. До того ж вони відносно недорогі й малодимні та виділяють достатньо тепла.

Агропелети зручні й у транспортуванні та складській логістиці. Зазвичай гранули пакують у біг-беги чи паперові або поліетиленові мішки вагою по 10–50 кг. Продавати пелети зручно: їх можна фасувати у ящики, мішки, вантажити в кузов причепа або самоскида і т. д.

Фахівці ринку альтернативного палива зазначають, що спалювання 1 тонни  соняшникового лушпиння заощаджує близько 500 кубометрів природного газу. Досвід деяких країн, наприклад Данії, показує, що ефективне використання агропелет є не тільки бажаним екологічно, але й доцільним економічно.

В Україні є кілька ефективних проєктів, де використовують саме біогранули. Наприклад, у місті Кам’янець-Подільському на підприємстві «Міськтепловоденергія» використовують пелети з соломи. Житомирська обласна психіатрична лікарня №1 опалюється за допомогою котла «Крігер», що також працює на гранулах із лушпиння.