14-696x348

Керівник господарства «Дмитрівка» Віктор Шипов розповів про секрети високих врожаїв, яких його ферма досягає в екстремальних умовах відсутності вологи, а також розповів про непростий процес становлення підприємства.

ПСП «Дмитрівка» (Миколаївська обл.) обробляє 3000 га, на яких вирощує озимі пшеницю та ячмінь, ріпак, соняшник та горох. Останнім часом у господарстві, зважаючи на посушливі умови, вирішили зосередити увагу на озимих культурах.

«У сівозміні у нас декілька культур. Це озимі пшениця та ячмінь, ріпак, соняшник, горох. Є і пари. Наразі ми взяли курс на вирощування переважно озимих культур. За тих кліматичних умов, які складаються у нашому посушливому регіоні, ярі культури вирощувати дедалі більш ризиковано. Натомість нам вдалося напрацювати власні технології вирощування таких культур, як озимий ячмінь», — пояснює фермер.

У господарстві успішно практикується шестипільна сівозміна:

  • озима пшениця,
  • горох і знову озима пшениця,
  • соняшник,
  • озимий ячмінь,
  • озимий ріпак і знову озима пшениця.

Також приблизно 5% земельного банку щороку тримається під парами. Хоча пан Віктор вважає, що цього замало і оптимально було б кожного року давати перепочити 10–12% площі.

Останніми роками Миколаївська область потерпає від посушливого клімату, відтак успішна культивація сільгоспрослин стає справою непростою. Та попри мінімальну кількість опадів підприємству «Дмитрівка» вдалося «на коло» змолотити 22 ц/га соняшника, 40 ц/га озимої пшениці, 25 ц/га гороху і навіть під 24 ц/га озимого ріпака. Та найбільше пана Шипова порадувала врожайність ячменю, яка сягнула рекордних 52 ц/га.

Препарати, які подолали посуху

З огляду на те що середня врожайність ячменю в Україні цьогоріч становила 33–35 ц/га, показники «Дмитрівки» дійсно вражають. За словами власника господарства Віктора Шипова, запорука такого успіху полягає в розумному застосуванні сучасних технологій.

«Сьогодні на гектар озимих зернових ми даємо в середньому 100 кг азоту у діючій речовині. При цьому розбиваємо внесення на декілька прийомів, залежно від фази розвитку рослин. На багатьох полях зроблені аналізи ґрунтів, що дало нам глибше розуміння процесу управління мінеральним живленням рослин. Скажімо, наші ґрунти перенасичені калієм, але він перебуває здебільшого у недоступній формі. Ми ж у свою чергу переконалися, що внесення фунгіцидів є набагато ефективнішим за повноцінного забезпечення посівів цим елементом», — розкриває секрет успіху пан Віктор.

Під озимий ячмінь тут вносять по 30 кг діючої речовини фосфору і калію на 1 га (це приблизно 150 кг нітроамофоски на гектар). При цьому орієнтуються на застосування максимально доступних для кореневої системи рослин добрив, з огляду на дефіцит вологи у ґрунті.

Аналогічно продумано вносяться і мікроелементи — до другого міжвузля. Також регулюється ріст самого колоска, аби там сформувалася висока маса зернин. Загалом, якщо очікується врожайність ячменю на рівні 50 ц/га і вище, то двічі використовуються регулятори росту, зокрема перед виходом прапорцевого листка. Завдяки цьому таке явище, як полеглі посіви, на полях господарства практично відсутнє.

«Щодо соняшнику, то це питання ми повністю вирішуємо морфорегулятором-фунгіцидом Архітект™. Його вносять зазвичай у нормі 1 літр на гектар у суху погоду, або ж по 1,2 літри на гектар, якщо нам пощастило і був дощ. Розрахунок тут простий: 100 г препарату на один листок. До речі, ми пробували різні фунгіциди на соняшнику, але не знайшли нічого кращого за Архітект™», — ділиться досвідом головний агроном підприємства Сергій Шипов.

Повідомляє Landlord