03-696x461

Кормовиробництво України переживає сьогодні не найкращі часи, перевитрати кормів на виробництво одиниці продукції тваринництва становлять 20-35% від норми. Провідне місце у годівлі ВРХ впродовж року займають концкорми, а не корм бобових та злакових трав, собівартість молока і м’яса залишається високою.

До злакових трав, які могли б значно покращити кормову базу аграрних підприємств і здешевити продукцію тваринництва, можна віднести і кострицю східну (Festuca orientals (Hack.). Ця злакова трава добре зарекомендувала себе у кормовиробництві країн Австралії, Америки і Європи, у США костриця східна як багаторічна пасовищна культура використовується на площі понад 12 млн га. 

В Європі має поширення у Великобританії, Франції, Швейцарії. Перспективи широкого використання костриці східної обумовлюються також її посухостійкістю, що дуже важливо в умовах глобального потепління клімату, яке у недалекому майбутньому неодмінно впливатиме на всі галузі агропромислового виробництва і особливо – на кормовиробництво. Тому проведення цілеспрямованих заходів щодо раціоналізації виробництва кормів у нових умовах набуває значної актуальності.

Костриця східна (в зоні Полісся й Лісостепу більше відома як костриця тростинна або очеретяна) – це верховий рихлокущовий злак висотою 70-150 см, озимого типу розвитку, має сильно виражену кущистість і стійкість проти витоптування, майже не уражується хворобами і пошкоджується шкідниками. Коренева система мичкувата, з короткими кореневищами, дуже розвинута, проникає у ґрунт на глибину до 180-205 см, тому часто використовують її для скріплення схилів і ярів, вирощують у передгірських і гірських районах, на еродованих ґрунтах.

Костриця східна має широке застосування при створенні злакових і бобово-злакових травосумішок. Конкурентоспроможність костриці в перші 2 роки вегетації невисока, вона поступається сумішкам пажитниці, стоколосу безостому, костриці лучній, конюшині. Врожайність кострицево-люцернових травосумішок у вологі роки становить 50-70 т/га, у середньо сухі роки продуктивність їх знижується на 40-45%.

Культура костриці східної ще недостатньо вивчена в Україні, якісні зразки цієї культури тільки створюються, технології вирощування її не відпрацьовані і потребують до себе виваженого і диференційованого підходу зі сторони агрономів. Успішне використання потенціалу культури дасть змогу розв’язати багато проблем у кормовиробництві країни. Економічна доцільність вирощування культури буде виражена низькою собівартістю виробництва молока і м’яса у тваринництві.

Повідомляє Агроном