Озимі зернові та озимий ріпак, пізні ярі культури, а також ранні зернові і зернобобові є найбільш продуктивними за вирощування на базі технології ноу-тілл. До такого висновку дійшли вчені ДУ Інститут зернових культур НААН України на підставі проведених польових експериментів.

За словами доктора сільськогосподарських наук Михайла Шевченка, найкраще адаптовані до системи ноу-тілл озимі зернові та озимий ріпак – за сприятливого зволоження, коли в період сівби гідротермічна ситуація спрямована на накопичення ґрунтової вологи та гідрофізичне розущільнення ґрунту.

Пізні ярі культури — кукурудза на зерно, соняшник та соя здатні подолати негативні наслідки ущільнення ґрунту за прямої сівби завдяки тривалій вегетації, глибокому заляганню кореневої системи та поліпшенню вологозабезпеченості рослин.

Круп’яні культури та сорго є найчутливішими до зміни агрофізичного стану ґрунтів через поверхневе розташування кореневої системи в зоні ущільнення ґрунту й короткий вегетаційний період, який ставить врожай у значну залежність від опадів.

«Кожна з цих груп культур на тлі технологій ноу-тілл втрачає відповідно 3–7%, 6–12%, 9–15% врожаю порівняно з глибоким обробітком», — зазначив Михайло Шевченко.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...