Юрій Бєлінський, заступник голови ФГ «Альфа» (Золочівський район Харківська обл.), поділився успішним досвідом вирощування озимої пшениці в несприятливих погодних умовах.  

Озима пшениця в їхньому господарстві є основною культурою, займаючи до 4500 га при загальній площі земельного банку у майже 11 тис. га. Цього року вона в господарстві «підгоріла» і дала «всього» 6,5 т/га. Це при тому, що господарство остаточно припинило вирощування пшениці іноземної селекції. І навіть позаторік, коли після снігопаду 19 квітня до кінця вегетації пшениця не отримала жодного продуктивного дощу, вдалося зібрати 6 т/га.

Вже другий рік поспіль господарству дошкуляють посухи. І якщо минулого року посуха почалася вже після збирання пшениці, то цього року — в червні. Відповідно, вона спричинила зниження врожайності пшениці: якщо торік у господарстві на круг зібрали 8 тонн, то цього року — 6,5 тонн. Це досить непоганий результат, враховуючи, що культура потрапила в посуху.

Що ж забезпечило непогану врожайність?

Однією з найважливіших складових технології  Ю.Бєлінський називає якість посівного матеріалу. Зокрема, насіння, на його думку, повинно бути високих репродукцій. Тому сіють у господарстві зазвичай еліту і першу репродукцію, зрідка — другу, але ніколи третю і п’яту, як у багатьох господарствах. І ввесь посівний матеріал пшениці господарство вирощує самостійно.

Також в господарстві приділяється значна увага якісній підготовці насіння. Тож увесь посівний матеріал очищують на аеродинамічному сепараторі «САД». Протруювачі ПС ще кілька років тому замінили на Petkus, завдяки чому якість протруювання суттєво підвищилася.

Водночас господарство постійно випробовує нові сорти — щороку до 20. При цьому від іноземних сортів господарство цього року повністю відмовилося. «В оптимальних умовах у пшениць іноземної селекції і якість відмінна, і врожайність висока. Але в таких екстремальних умовах, як останні 2 роки, на них недобір врожайності набагато більший, ніж на вітчизняних. Наші сорти пластичніші», — відзначає Ю. Бєлінський. Щоправда він додав, що нещодавно йому запропонували ранньостиглі сорти пшениці іноземної селекції, які повинні встигати налитися раніше, ніж у даній місцевості може початися посуха. Але випробовувати їх він ще не ризикнув.

Тож найпоширенішим сортом у господарстві цього року є Подолянка. Як вважає Ю. Бєлінський, йому майже немає альтернативи в випадку сівби пшениці по соняшнику. А соняшнику, після якого по всій площі сіють пшеницю, в господарстві 2000 га. Інші попередники забезпечують ширший вибір сортів. Зокрема, в сезоні, що завершився, значні площі в господарстві займала Ліра одеська. «Добре показали себе цього року такі сорти, як Сотниця і Гурт. Годувальниця теж показала хороші характеристики, але вилягає», — поділився спостереження заступник голови господарства.

Попередниками пшениці виступає не тільки соняшник, але й бобові, а саме горох, нут та люцерна, які займають кількасот гектарів. Крім того, два роки пшеницю сіють у великих обсягах (на 700 га) по кукурудзі.

Для цього в асортимент ввели ранні гібриди кукурудзи, такі як Зізу (оригінатор — «Євраліс») і Феномен («Сингента»). Перший зараз саме зняли з виробництва, про що Юрій Бєлінський шкодує, висловлюючи задоволення з того приводу, що господарство запаслося насінням Зізу наперед. Тож у ФГ «Альфа» зараз шукають йому заміну. Всього ж під ранні гібриди в господарстві хочуть відводити до 1000 га при загальній площі під кукурудзою в 3200 га.

Технологія протруювання

Затяжне бабине літо змусило господарство змінити технологію протруювання. «Якщо раніше насіння для ранніх строків сівби протруювли інсектицидами, а пізніших, які мали зійти вже в жовтні — ні, то зараз все насіння протруюється комплексним інсекто-фунгіцидним протруйником», — розповідає Ю. Бєлінський.

Погода цього року підтвердила правильність даного вибору: спостереження за падалицею пшениці показали, що в середині жовтня на ній повно слідів діяльності цикадок та інших сисних шкідників. Тож уже 2 чи 3 роки як господарство зупинилось на протруйнику Селест Макс, замінивши ним суміш протруйників Селест Топ і Максим.

Навесні пшеницю підживлюють тричі: по мерзлоталому грунту, в фазі виходу в трубку і в фазі виходу колоса. Підживлення здійснюють розкидачами міндобрив, намагаючись робити це напередодні прогнозованих дощів. Підживлення по листу, як і внесення мікроелементів, у господарстві не визнають. «Я ніколи не бачив реального ефекту від цього», — говорить Юрій Бєлінський.

Обприскують пшеницю за вегетацію двічі або тричі баковою сумішшю інсектициду й фунгіциду. Росторегуляторами працюють у фазі виходу в трубку, а за потреби — і по прапорцевому листку. Зазвичай така необхідність виникає там, де пшениця посіяна по бобових і частково там, де по кукурудзі.

На пшеницю, яку посіяли в господарстві цього року, чекало нове випробування — грунтова посуха. З червня по вересень включно на полях не було дощів, лише в жовтні випало 60 мм, що дало змогу почати сівбу. Але й при цьому грунт лишився сухий і твердий настільки, що на деяких полях не піддавався дискуванню. Тож комплект дискових розпушувачів на сівалці довелося міняти двічі за сезон, хоча зазвичай вони витримують 3 сезони. Однак ми не сумніваємося, що й у сезоні, що почався, господарство вчергове отримає хороший результат. Тим більше, що перші сходи вже з’явилися.

Повідомляє Пропозиція

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...