Завдяки азотфіксувальній здатності в ризосфері рослин гороху формується корисна для ґрунту мікробіота. Ця мікробіота крім нагромадження легкодоступних для рослин азотних і фосфорних сполук сприяє формуванню якісної структури ґрунту.

Завдяки цьому різко знижується наявність збудників кореневих гнилей та інших патогенних мікроорганізмів у верхньому шарі ґрунту, що позитивно впливає на ріст і розвиток зернових культур.

Відповідно, восени створюються умови для проведення якіснішої сівби. Оскільки строки сівби гороху дуже стислі, ґрунт часто ще повністю не підсохлий, і посівні агрегати залишають глибокі колії на полях. Цього можливо уникнути за підзимової сівби в середині або наприкінці жовтня, коли є достатньо часу для проведення цієї операції.

Після гороху врожайність озимої пшениці зростає на 10-25%. Крім того, горох є найкращим попередником для органічного ріпаку і також багатий на вітаміни А, В1, В2, В6, С, РР, К, Е, каротин, інозит, холін, мікроелементи (солі кальцію, калію, марганцю, фосфору), полісахариди, крохмаль (близько 50%), жири (0,6-1,5%).

Насіння гороху містить 26-27% легкозасвоюваного білка, багатого на незамінні амінокислоти (цистин, лізин, триптофан, тирозин, метіонін та ін.). 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.