Господарствам, які планують створення плодових насаджень, вчені-ґрунтознавці передусім радять звертати увагу на генетичні особливості ґрунтів, а вже потім — на їх бонітетну оцінку й агрохімічний аналіз.

Родючість ґрунтів в Україні традиційно оцінюють під кутом їх придатності для польових культур. Для плодових ця градація не підходить.

Йдеться про те, що органічна речовина (гумус) є продуктом трав’янистої, а не дерев’янистої рослинності, й чим кращими є у певній місцевості умови для деревних порід, тим нижчим буде вміст гумусу у її ґрунтах.

Так, яблуня, як і решта плодових дерев на сірому лісовому середньосуглинковому ґрунті почуватиметься набагато краще, аніж на типовому середньогумусному важкосуглинковому чорноземі. Й це навіть попри те, що у згаданого лісового ґрунту реакція ґрунтового розчину кисліша, вміст гумусу вдвічі менший а забезпеченість поживними речовинами нижча.

Як зазначають науковці, плодові культури лісового походження, особливо яблуня, черешня і фундук краще почуватимуться на опідзолених ґрунтах. І навпаки, на ґрунтах степового генезису краще ростимуть абрикоса, слива та грецький горіх.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...