Боротьба з бур’янами впливає не лише на якість і кількість врожаю озимого ріпаку, але й знижує собівартість зменшенням витрат на очищення й сушіння насіння.

Запобіганню забур’яненню сприяє система комплексних запобіжних агротехнічних (по можливості – біологічних, а за потреби – хімічних) заходів, що застосовують залежно від конкретних умов і доповнюють один одного.

Якщо після запобіжних заходів зберігається загроза забур’янення посівів, слід застосовувати гербіциди. Залежно від конкретних умов використовують препарати ґрунтової дії або посходові гербіциди.

З гербіцидів ґрунтової дії на озимому ріпаку застосовують переважно препарати з діючими речовинами метазахлор, метазахлор + квінмерак, метазахлор + диметенамід-П + квінмерак, які вносять, в основному, одразу після сівби або у фазу двох справжніх листків у культури, а також препарати кломазону – до сходів ріпаку у рекомендованих дозах.

Ефективним є також спільне застосування препаратів метазахлору й кломазону (протягом трьох днів після сівби).

Загалом спосіб основного обробітку впливає на зміну об’ємної маси ґрунту під ріпаком.

Крім цього, під час вирощування ріпаку його важливо захистити від шкідників, зокрема від усіх видів і форм прихованохоботників.

Повідомляє AgroTimes

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...