Food Differring Meal Fresh Vegetables 033193 696x435

Досвід Олексія Кириленка з Тертишників, що в Носівському районі на Чернігівщині, показує, що дрібний виробник може знайти свою нішу навіть у вирощуванні наймасовіших овочевих культур.

Колись – сільський учитель, а нині пенсіонер вирощує овочі на продаж вже багато років. Але на сьогодні він, взявши по 2 га під ОСГ на трьох членів родини, став провідним овочівником району. Точніше, вже не так він, як його син, який, працюючи в педінституті в сусідньому райцентрі, взяв у свої руки більшу частину справ, і в першу чергу – агрономічну складову.

Овочеві культури у Олексія Кириленка – лише найбільш ходові. Найбільше – помідорів і білокачанної капусти, є ще баклажани, солодкий і гіркий перець, столові буряки, огірки, цвітна й пекінська капуста, а навесні – теплична редиска. Раз спробував виростити броколі, але такий по-справжньому нішевий товар, та ще й порівняно дорогий, не знайшов збуту в пересічному райцентрі.

Загалом у городян городи невеликі: зрідка більше 15 соток, а зазвичай – 6-10. І левова частка відводиться під «другий хліб» (картоплю). А з овочів вирощують у першу чергу коренеплоди та капусту. Наприклад, багато хто не вирощує солодкого перцю, цвітної капусти чи «пекінки». Баклажани ж вдається виростити небагатьом, оскільки в умовах городу їх не посадиш достатньо далеко від картоплі, а значить, «синенькі» все одно з’їдять колорадські жуки. Гіркого перцю взагалі на городах майже ніхто не вирощує: на всі культури площі бракує, тому доводиться обмежуватися «борщовим набором».

Також овочі власники малих городів зазвичай вирощують одного-двох, рідше кількох сортів чи гібридів. Наприклад, один сорт ранній і один пізній. А часто – один сорт або гібрид, який плодоносить в основний сезон. «Поки у покупців на городах є власні овочі, торгівля йде мляво. А щойно у основної маси свої овочі закінчуються, до мене вишиковуються черги. Буває, що з черги кричать, щоб по багато одному не давав, а торік раз навіть побилися», – розповідає овочівник.

Саме ту і знаходить свою нішу Олексій Григорович, адже тих самих помідорів чи капусти він вирощує повний конвеєр: від ранніх гібридів до пізніх. Відтак сезон у нього триває довше, ніж у основної маси власників городів. Крім того, він вирощує й те, до чого у основної маси населення землі не вистачає або що виростити не так просто: цвітну й пекінську капусту та баклажани.

Врешті, городяни ті ж самі помідори вирощують у першу чергу на їжу, тобто, салатного типу. А на консервацію вже купують. Тому наш місцевий фермер вирощує чимало дрібноплідних помідорів – «сливок» і круглих, типу Солероссо, які ще чомусь називають «Чумачок». Також великий попит на «сливку» середнього розміру і на якомога соковитіші гібриди (останні беруть для виробництва домашньої аджики).

В інших культурах овочівник також намагається знайти якусь «родзинку», якої не було б у основної маси городників. Так, солодкий перець він вирощує кубовидний, тоді як на городах у людей – здебільшого типу угорський білий (до якого відноситься, зокрема, загальновідомий сорт Білозерка). Буряк для вирощування обрав солодкий, розваристий і лежкий EZ 3003 циліндричної форми. Разом з тим має в асортименті і круглий.

Для забезпечення свого господарства водою Олексій Кириленко пробурив у дворі свердловину, від якої провів на овочевий масив краплинне зрошення. Тільки на електроенергію для роботи свердловини і краплинної системи щомісяця йде 2000 грн, але це забезпечує стабільні й високі врожаї попри всі посухи. Ще одна важлива складова гарантованого врожаю – якісна розсада. Щоб її отримати, насіння беруть тільки гібридне іноземної селекції, а розсаду вирощують у касетах на покупному торфі («Щедра земля»).

Ясна річ, розсаду вирощують у плівковій теплиці. Раніше теплицю мали розміром 8х25 м. Торішні високі ціни на помідори (до 40 грн/кг) спонукали поставити нову теплицю, більшу (10х50) і високу. В неї поставили котел «Булер’ян» завдовжки 1,2 м, в якому добре згоряють метрової довжини дрова. Це дає змогу забезпечити тепло.

Цього року в теплиці вирощували не тільки розсаду, а три обороти овочевих культур: спочатку редиску, потім огірки, а на осінь – щоб поспіти саме на той час, коли на городах помідори відходять – посадили томати. Навіть за такої пізньої висадки на помідорах, за очікуванням господаря, встигне достигнути перших 2 чи 3 китиці.

Щоб дати старт росту нещодавно висадженій розсаді під рослини в краплинну систему вносять водорозчинні азотні добрива. Також удобрюють овочі «Екопланом», що містить фосфор, калій і мікроелементи. Аміачної селітри, яка «роздуває» плоди, забезпечуючи тонаж, не вносять. У цьому – один із секретів якості й лежкості овочів. Удобрюють овочі також гуматами і рідкими хелатними мікродобривами по листу. Господар переконує, що бачить позитивний ефект від їх внесення.

З бур’янами борються по-різному: на помідорах – гербіцидом, солодкий перець мульчують плівкою, а на баклажані зареєстрованих гербіцидів немає, тому доводиться 70 соток під цією культурою і понад гектар під капустою полоти вручну.

Проти хвороб і шкідників намагаються застосовувати біопрепарати, але їх ефективність нижча, ніж синтетичних, тому не завжди вдається обмежитися «біологією». Важливий фактор стійкості проти хвороб, як показала практика, – якісна розсада.

З техніки – лише китайський 9-сильний мотоблок, тому фрезують ним, а от орати вже наймають тих, хто надає відповідні послуги. 

Технологію вирощування овочів тут розробляли за допомогою журналу «Овочівництво», з якого почерпнули багато корисного. Крім того, син Олексія Григоровича дружить із агрономом-овочівником з Каховського району на Херсонщині і часто з ним консультується по телефону.

Місцеві покупці вже знають Олексія Григоровича та його продукцію, тож він зазвичай знаходить збут тим обсягам, які він вирощує.

Повідомляє Пропозиція