На своїй земельній ділянці в Рованцях Волинської області Олександр Пиза облаштував сонячну та вітрову електростанції. 

Олександр розповідає, що запізно дізнався про «зелений» тариф. Самостійно шукав інформацію про сонячну енергетику приблизно два роки.

«Вважаю, те, що зараз пропонують окремі підприємства, – встановлення електростанцій під «зелений» тариф, встановлення під ключ, рентабельність 35 % річних доходу у валюті – це дуже ідеальні й нереальні умови. Розраховувати, що все окупиться за два-три роки, наївно. Витрати окупляться мінімум за п’ять-шість років, потрібно зважати на низку чинників».

Лучанин вважає, що сонячна електростанція для власних потреб вигідна лише заможним людям, для яких несуттєва вартість електроенергії. Для інших СЕС вигідна у випадку, якщо електроенергія продається за «зеленим» тарифом.

«Інвестиція достатньо дорога. Я, наприклад, свою станцію облаштовую вже третій рік: спочатку оформив 20 кіловат-годин, поступово доставляючи сонячні панелі, а цьогоріч збільшив потужність до 30 кіловат-годин, максимально можливих для домогосподарств».

Три роки поспіль тариф був незмінний, фіксований у євроцентах за кіловат-годину. З наступного року і в подальшому він знижуватиметься. Олександр шкодує, що не оформив електростанцію раніше – тариф був би більшим.

«Зараз продаю електроенергію за 5,5 гривні за кіловат-годину. Натомість ми купуємо електроенергію в держави приблизно за 1,7 гривні. Різниця відчутна. І якщо людина зареєструє свою електростанцію цьогоріч, є шанс, що до 2030 року вона вийде в нуль і навіть, ймовірно, зможе заробити».

У господарстві Олександра дві станції: сонячна – для продажу електроенергії та вітряк – для власного споживання. Наприклад, на випадок відключення світла чи перепадів напруги. Є також 24 акумуляторні батареї загальною потужністю 6 кВт.

«Домашня електростанція – це можливість отримувати пасивний дохід. Я зараз п’ю каву, розмовляю з вами, а станція працює. Спеціальних бюрократичних перепон для встановлення станції не було зовсім. Насамперед треба мати право власності на нерухомість, усе має бути задокументовано й правильно оформлено. Далі потрібно подати заявку на отримання дозволу до обленерго: перевіряють мережу, встановлюють відповідний лічильник, який веде облік в онлайн-режимі. Обліковується і спожита енергія, і вироблена, а за різницю ти отримуєш оплату на рахунок із відрахуванням податків (ПДФО і військового збору)».

Для своєї сонячної електростанції лучанин придбав вживане обладнання. Найпотужніша генерація енергії триває з травня до вересня. В січні Олександр не отримав жодного доходу, однак нічого не платив за енергію. Так само в нуль вийшов і в грудні. Якщо рахувати вартість електростанції за одну кіловат-годину генерації, то ціна може коливатися від 1000 доларів до 500, залежно від якості, конфігурації та складності обладнання.

На встановлення вітряка у господаря пішло два роки. Він саморобний: майстри власноруч змонтували його, а Олександр придбав на металоломі щоглу, зварив її, залив фундамент і вже цьогоріч поставив вітряк. Він невеликої потужності – 3 кВт, але за наявності вітру працює і вдень, і вночі. До того ж, вітряк довговічний. Однак налаштувати його важче, ніж сонячні панелі. Він вимагає більшої уваги в обслуговуванні.

«Оскільки він облаштований для власних потреб, дозволи не потрібні. Загалом, за санітарними нормами, на приватній забудові можна встановлювати вітряк, здається, до 75 кіловат-годин. Щодо вітряка, то поширена хибна думка, що він шкідливий. Однак своєю вібрацією та шумом шкідливі лише великі потужні вітряки».

Повідомляє EcoTown

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.