Група українських і польських інженерів розробила справжню “Пасіку Майбутнього”. Кожен “розумний вулик” тут обладнаний електронними пристроями, які передають інформацію про життя бджіл бджолярам безпосередньо на смартфон.

Крім України, “Пасіки Майбутнього” вже кілька років успішно працюють в Канаді та Польщі. Готується відкриття пасік в США, Ізраїлі та інших країнах Європи. З кожним роком до команди розробників приєднується все більше інженерів, вчених та професійних бджолярів з багатьох країн.

Однак запатентували свій винахід автори проекту саме в Україні. До того ж проект пройшов відбір на European Bee Awards 2019. Творців “Пасіки Майбутнього” вже запросили на церемонію в Європейський парламент у Брюсселі.

“Пасіка Майбутнього” дозволить створити в Україні абсолютно новий ринок – ринок запилення, ефект від якого оцінюється за різними джерелами від $2 до 4 млрд. щорічно”, – розповідає автор проекту Ігор Курдін.

Варто виїхати за межі України і Східної Європи і поцікавитися там цим питанням: на чому заробляють бджолярі, якщо закупівельна ціна меду $1,5-2 ?

Відповідь очевидна – понад 60% доходів в Канаді бджоляр отримує, надаючи послугу запилення. Там ринок послуг запилення працює ще з 1960-х років. На запилення квітів дерев мигдалю, що ростуть в Каліфорнії, з’їжджається більшість бджолярів Америки. Понад 70% мигдалевого горіха продукуються саме в Каліфорнії. Це багатомільярдний бізнес. Залежність досить проста. Один якісний вулик на 1 га мигдалевого горіха в період цвітіння підвищує продуктивність дерев на 10-20%. На лохину потрібно 4 вулика і її врожайність підвищується до 30%. Багато виробників лохини в Польщі встановлюють вулики виключно для запилення.

В Польщі існує і державна підтримка, і підтримка польського відділення GreenPeace. Ця організація провела аналіз сільськогосподарських угідь Польщі і встановила, який ефект для підвищення економіки країни може принести впровадження системи запилення. Це близько 5-7 млрд. злотих щорічно ($1.5 – 2 млрд.), беручи до уваги нові робочі місця і новий вид сервісу. До речі, в Ізраїлі немає вільних угідь, які не запилюються. Тематикою запилення в Ізраїлі займається Міністерство меду.

“Ніхто з нашої команди ніколи раніше не мав нічого спільного з бджолами і пасікою, але тепер кожен з нас став бджолярем. Наші діти з задоволенням нам допомагають і тепер знають, що мед береться не з магазину. Аналізуючи інформацію, отриману в процесі реалізації проекту,  ми прийшли до висновку, що бджоляр зі смартфоном – це абсолютно нова професія. Зі смартфоном бджільництво буде виглядати по-іншому. Отримуючи дані з вуликів, і накопичуючи їх, ми можемо прогнозувати подальший розвиток вулика, пасіки та ефективності запилення “, – розповів автор  проекту Ігор Курдін.

Надалі автори унікальної розробки планують збільшити мережу і вивести її на новий рівень.

“Це може бути нова соціальна мережа, тільки іншого типу. У ній кожен може бачити, що відбувається у колеги на точно такому ж вулику, якщо звичайно той дозволить ділитися даними. Це так само як ми ділимося нашими фото або враженнями в соціальних мережах.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.