Вівчарство – древнє традиційне заняття жителів Рахівщини (Закарпатська обл.). Ця унікальна професія зберегла тут традиції, які незмінні протягом багатьох століть.

Туристів на Рахівщину хочуть залучити саме за допомогою овець. Зараз залишилося не так багато людей, які перейняли це важке, але дуже перспективне ремесло. Завдяки ентузіастам своєї справи вівчарство отримало шанс стати однією з головних агротуристичних родзинок Закарпаття.

Робота пастуха не з легких. Починається вона о четвертій годині ранку. В середньому стаді більше 300 овець. Вранці їх доять. Потім група пастухів розділяється. Половина піднімається з вівцями на гірські пасовища. Решта залишаються і готують овечий сир. Робочий день триває до пізнього вечора. Найстрашнішим ворогом пастухів в долинах є вовки. Іноді доводиться не спати всю ніч, охороняючи стадо.

Ілля Петрюк – власник одного з найбільших стад на Рахівщині. Чоловік впевнений, що розвиток вівчарства допоможе залучити туристів. За його словами, вони вже цікавляться закарпатським вівчарством. Турист несе краю прибуток. Місцеві жителі не можуть скуповувати всю продукцію від вівчарства, тому  надія тільки на туристів.

Великі надії на розвиток вівчарства покладають в Рахівської РДА. Чиновники готові допомагати власникам стад рухатися далі.

Нещодавно в районі утворилася Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів, яка об’єднала навколо себе виробників сиру по всьому регіону.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.