За підлогового утримання батьківського стада індиків ремонтний молодняк переводять у приміщення для дорослої птиці у 120-денному віці.

Допустима щільність посадки на 1 м² підлоги ремонтних самок важкого кросу – дві птиці, середнього – три і легкого – чотири голови.

Практично щільність посадки ремонтних індичок у цей період тільки на 20% вища, ніж дорослих, оскільки після 120-денного віку залишають 120% самок (від дорослого поголів’я) і розміщують їх у пташниках для дорослих індичок.

Ремонтний молодняк у клітини батьківського стада доцільно переводити у 200-денному віці, після остаточного відбору, дотримуючись рекомендованих норм щільності посадки для дорослої птиці.

Режими годівлі ремонтного молодняку індиків мають бути спрямовані, передусім, на отримання нормативної живої маси за періодами вирощування, високої однорідності поголів’я за живою масою, гармонізації фізіологічного та статевого розвитку, що в подальшому забезпечить отримання від птиці високих продуктивних та відтворних показників.

Не менш важливий фактор – напування індичат. Вода в напувалках повинна бути постійно, свіжа та тепла. Напувалки впродовж дня необхідно мити кілька разів. Крім води, індичатам випоюють відвари трав – кропиви, деревію, кульбаби, а також ягід шипшини. Дуже корисний напар хвої. Для цього треба взяти жменю голок хвої, залити 1 літру окропу, укутати та настоювати цілу ніч. Вранці випоїти птиці. Хвоя – джерело каротину і вітаміну С. Дрібно нарубані голки хвої можна додавати до корму. Хвоя і напар з неї використовуються як профілактичний засіб від гістомонозу. З профілактичною метою один раз на 10 днів у воду слід додавати марганцевокислий калій (марганцівку), розбавлений до світло-рожевого кольору.

Отже, враховуючи наведені особливості утримання індичат можна уникнути зайвих проблем при вирощуванні цієї птиці та отримати високоякісну поживну продукцію.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.