СТОВ «Урожай», що в Шполянському районі на Черкащині, окрім основних польових культур, які вирощуються на 1500 га, займається ще й овочівництвом. І займається, як оцінює сам бригадир рільничої бригади господарства, успішно. Щоправда, вдалися овочі лише на 4-й рік вирощування. Але тепер у господарстві навчилися вирощувати такі овочі, які хочуть щораз примхливіші роздрібні мережі. Тому мають стабільний ринок збуту.

Овочівництво починається з води

Село називається Водяне — так само, як найбільший в Україні центр вирощування помідорів у плівкових теплицях, що знаходиться в Запорізькій області. Але там до овочівництва людей спонукає теплий степовий клімат і наявність Каховського водосховища поруч. На Черкащині, хоч село й називається Водяне, з водою, як скаржиться бригадир рільничої бригади Сергій Рева, проблема: довелося бурити свердловину. Зате мають родючі чорноземи і активного керівника господарства, який увесь час вивчає нові технології, нові культури — наприклад, цього літа у СТОВ «Урожай» вперше виростили спельту.

Обходячи 16-гектарне овочеве поле, на якому вирощують найпопулярніші культури (капусту, цибулю, столовий буряк, моркву і баклажан), Сергій Рева коментує: «Цибулі тут можна очікувати не менше 70–80 т/га. Втім, це мало як для наших грунтів. А моркви зберемо, мабуть, усі 100 т/га. Баклажана торік зібрали 60 т/га, і цей рік буде не гірше. А капусти в середньому маємо 80 т/га. Збирали колись і 104 т/га (завдяки широко відомому гібриду Агресор), але зараз за врожайністю не женемося — коли працюєш із супермаркетами, важливіший товарний вигляд».

«Овочівництво починається з води», — зауважує С. Рева. Тому господарство відразу ж пробурило свердловину і влаштувало резервуари, де вода, що надходить зі свердловин, спочатку нагрівається, а вже потім подається в систему краплинного зрошення на полі. Вони займають певну площу, коштують певних грошей, зате рослини не зазнаватимуть стресу від поливу в спеку холодною водою з глибокої свердловини.

Технологічні напрацювання

Це вже четвертий сезон роботи господарства в овочевому сегменті. І тільки зараз, за словами бригадира, овочі нарешті вдалися в усіх аспектах — і по врожайності, і по товарному вигляду.

У попередні роки були несподіванки з боку погоди. В перший рік, наприклад, увесь оптимальний період для внесення грунтових гербіцидів для цибулі йшли такі дощі, що техніка не могла зайти в поле. А вручну полоти дану культуру в цій фазі небажано, щоб не пошкодити перо. Позаторік на 3-й день після сівби цибулі, щойно змонтували краплинне зрошення, пішов сніг, хоча надворі стояв уже квітень.

Але й сприятлива погода ще не була гарантією ефективної роботи гербіциду на цибулі. З’ясувалося, що вода, яку використовують у господарстві, має показник рН 8. А для ефективної роботи гербіциду він не повинен перевищувати 6. Бригадир сам знайшов спосіб знизити лужність води: 1 г лимонної кислоти на 10 л води знижує рН на 1,5 одиниці. Неабиякою проблемою було й знайти якісний гербіцид, адже на ринку повно фальсифікату.

При вирощуванні баклажана зазвичай проблема номер один — колорадський жук. Хоча з овочевого поля СТОВ «Урожай» навіть не видно ніяких насаджень картоплі, цей шкідник, як розповідає Сергій Рева, з’являється вже за спиною працівника, який садить розсаду. «Інсектициди Вирій, Енжіо, Фастак знімають жука без проблем», — продовжує бринадир. Вносять їх після вибірок, які здійснюють щотижня з середини липня (за умови висадки розсади на початку червня) і щонайменше до кінця вересня.

А от виростити баклажан твердим, як цього вимагають роздрібні мережі, допомагає збалансоване живлення. Для цього разом з водорозчинним добривом зі співвідношенням NPK 18:18:18 і 5 кг/га аміачної селітри кожні 4 дні через краплинну стрічку вносять 5 кг/га кальцію і калію.

Також баклажан мульчують плівкою — щоб захистити від бур’янів  і вберегти грунт від пересихання. Для цього використовують пристрій, який у господарстві зробили самостійно (до речі, він ще й краплинну стрічку укладає).

Правильний вибір гібриду — половина успіху

Важливою складовою успіху став вибір гібридів. Так, цибуля тут представлена гібридами Пандеро і Седона, морква — гібридами Каскад і Абако, останній з яких відрізняється особливо високою врожайністю і широко відомий серед овочівників. Обидва гібриди капусти — Агресор і Сторідор — пізні і призначені для зберігання. Агресор теж знає, здається, кожен овочівник завдяки лежкості та високій врожайності.

Що стосується баклажана, то вже другий рік тут поряд з добре відомим вітчизняним сортом Алмаз, вирощують гібрид Честер селекції голландської фірми Ergon Seeds. 

Як задовольнити роздрібні мережі?

Саме хороший товарний вигляд дає змогу «зайти» в столичні супермаркети, без яких господарство не мало б іншого ринку збуту, крім їдалень у бюджетних закладах району. А вимоги до товарного вигляду у роздрібних мереж все вищі. Наприклад, баклажан, згідно зі специфікацією мережі, до якої СТОВ «Урожай» відправляє овочі, повинен бути завдовжки від 14 до 22 см, буряк — діаметром від 6 до 9 см, капуста — вагою 3–4 кг. Якщо різати капусту, щойно вона доросте до такого розміру, врожайність буде на рівні 70–80 т/га, хоча головки тієї ж капусти Агресор можна розігнати до ваги 11–12 кг.

Ще одним важливим моментом стало те, що вдалося знайти постачальника якісної розсади, та ще й неподалік — у Чигиринському районі Черкащини, у господарства, яке займається винятково вирощуванням розсади. Це позбавило овочівників з Водяного необхідності будувати теплицю з регулюванням клімату і самотужки освоювати ще й цей пласт технологій. Така практика характерна для розвинутих країн, де у кожного господарства — своя, причому досить вузька спеціалізація. А от для України це поки що виняток, адже кожен крупний овочівник намагається вирощувати розсаду самостійно, щоб самому контролювати весь процес росту рослини і якість розсади.

Після овочів черга ягід і фруктів

На відміну від багатьох овочівників, які розповідають переважно про низькі ціни та високі затрати, Сергій Рева однозначно стверджує, що заробити на овочах можна. Хоча й тут затрати немаленькі. Наприклад, на збирання продукції в полі потрібно щодня по 40 людей. Кожному треба платити мінімум по 300 грн на день. Разом з податками для господарства це обходиться щонайменше в 340 грн.

Мабуть, вдалий досвід з овочами надихає господарство розвивати й інші напрямки диверсифікації. Так, позаторік, під час «малинового буму» тут висадили 2 га ягоди вітчизняного сорту Феномен та європейського Глен Епмл. І вже 2 роки поспіль збирають врожай. Так, цього року за 10 вибірок зібрали 12 тис. літрових баночок. Покупці їх забрали з поля по 12 грн, що дало змогу заробити, попри перевиробництво. «Ягоду допомагає вирощувати фірма «Декоплант», у якої ми брали саджанці», — коментує С. Рева. Допомогло у вирощуванні малини й те, що її висадили поруч з розібраними фермами, де родючість грунту була дуже висока сама по собі.

А зараз господарство вивчає можливість насадження плодового саду. В першу чергу розглядають такі культури, як яблуня й горіх.

Повідомляє Пропозиція

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.