Сьогодні багато сільгоспвиробників в Україні та за її межами відмовляються від традиційних технологій ведення сільського господарства, а саме від оранки ґрунту, і все більше впроваджують такі нові системи землеробства, як no-til, strip-till та mini-till.

Причини у кожного свої: зміни кліматичних умов, прагнення зберегти вологу в ґрунті, бажання заощадити на пально-мастильних матеріалах та ін.

Система нульового обробітку ґрунту також відома як No-Till – сучасна система землеробства за якої не проводять оранку, при цьому поверхня ґрунту вкривається шаром подрібнених залишків рослин – пожнивних решток (мульчею). Оскільки верхній шар ґрунту знаходиться в непорушному стані, то така система землеробства запобігає водній та вітровій ерозії ґрунтів, а також значно краще зберігає воду. Тому нульовий обробіток доцільніше застосовувати в посушливих місцевостях а також на схилах в умовах вологого клімату. Дані технології є сучасною, досить складною системою землеробства, яка вимагає спеціальної техніки та дотримання технологічних операцій. У перші роки врожайність культур буде порівняно низькою, але окупність даних технологій можна отримати на 7–10-й рік, а за включення в структуру сівозміни покривних культур — через 3–5 років.

Використання покривних культур у структурі сівозміни стає стартовим ривком для no-till технологій, часто запобігаючи навіть мінімальному зниженню врожайності. У комплексному застосуванні покривних культур (родини бобових) з no-till, що постачають азот у ґрунт, накопичуючи органічну речовину (гумус), також поліпшуються і водно-фізичні властивості ґрунту.

У сучасних умовах господарювання, використавши і адаптувавши дані технології фермери збираються на семінарах, організовують зустрічі, де обмінюються інформацією. Наразі постає задача оцінити у повній мірі всі процеси у циклі ґрунт-рослина-атмосфера та результати довготривалого використання no-till технологій у поєднанні з покривними культурами.

Приклад Брандта

Найкращим прикладом використання даної технології є досвід Девіда Брандта, який займається вирощування культур методом прямої сівби (без обробітку) в штаті Огайо, (США) більше 50 років.

У 1971 році він розпочав свою діяльність з використання нульових технологій, а з 1978 року почав використовувати покривні культури. Тоді він посіяв свій перший покривний врожай – насіння зернових – для боротьби з ерозією на слабко дренованих, горбистих глинистих ґрунтах. Проте, він не мав уявлення, якими  будуть кінцеві наслідки цього рішення. З тих пір покривні культури стали для нього невід’ємною частиною у безперервній системі вирощування культур.

Так, Девід Брандт використовує різні види покривних культур (зерносуміші до 12  культур, більшість із яких – бобові), що дають змогу поповнити ґрунт органічною речовиною, при цьому різко знижують витрати на добрива, розущільнють ґрунт та покращують водно-фізичні властивості. Основна мета його господарювання полягає в тому, щоб зберегти більшу кількість рослинних решток на поверхні ґрунту, наскільки це
можливо.  В результаті на полях фермера вміст органічної речовини збільшився з 0,5% до 3% вже в перші 15 років застосування нульових технологій у комплексі з покривними культурами.

Українсько-американський дослід

За підтримки Фонду цивільних досліджень та розвитку США та Міністерства освіти та науки України Інститут водних проблем і меліорації НААН України, Інститут зрошуваного землеробства НААН України, Асканійська дослідна  станція та дослідне господарство «Асканійське» ІЗЗ НААН України разом з Університетом штату Огайо (США) протягом
2018–2019 років проводять спільні дослідження у рамках українсько-американського проекту «Вплив сталого управління сільським господарством на якість ґрунту та продуктивність сільськогосподарських культур».

Метою дослідження є розробка відповідних методів управління на основі нових та цілісних підходів щодо структури сівозміни та покривних культур із застосуванням саліцилової кислоти, що є адаптуючим компонентом у сухих умовах півдня України.

Дослід було закладено на полях Асканійської дослідної станції (Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства НААН, с. Тавричанка Каховського р-ну Херсонської обл.) на площі 11,2 га.

Територія представлена темно-каштановими залишково-слабосолонцюватими легкоглинистими ґрунтами.

Дослід трьохфакторний:

  • основний обробіток ґрунту (порівняно традиційні технології з нульовими);
  • покривні культури (посівна суміш та без її використання);
  • обробка саліциловою кислотою (з обробкою та без неї) з трикратною повторністю, рендомізованим методом.

Після двох років польових досліджень (у структурі соя-пшениця) результати показали, що перехідний вплив технологій no-till як на сою, так і на озиму пшеницю, порівняно з звичайним обробітком, був очевидним.

Так за no-till врожайність сої та озимої пшениці була нижчою на 14,9% та 20,7%, ніж за стандартного  обробітку. Однак ефективність водокористування сільськогосподарських культур на no-till збільшилася на 14-15% в порівнянні зі стандартним обробітком.

На противагу цьому саліцилова кислота, як хімічний індуктор показала позитивні результати, стійкий ефект на посіви в обох системах обробітку ґрунту. У середньому по обробітку ґрунту врожай сої збільшився на 14%, а урожай озимої пшениці на 5,1% при обробці саліциловою кислотою в порівняні з контролем. Вміст сирого білка, жиру та глютену для обох культур відрізнявся несуттєво ні за різних технологій обробітку ґрунту, ні після обробки рослин.

Ефективність водокористування сої зросла більш ніж на 2% за технології no-till порівняно зі стандартними. Як і очікувалося, біологічні показники ґрунту, особливо мікробна біомаса та кількість дощових черв’яків, показала швидкі зміни у відповідь на зміни в системах обробітку ґрунту. Зокрема, мікробна біомаса зросла на 19%, а кількість дощових черв’яків — на 8% за «нульового» обробітку порівняно з традиційною. За показником накопичення води (запаси води у ґрунті) під no-till також спостерігається збільшення на 18% порівняно з традиційними технологіями.

Висновок

Виходячи з двох років польових досліджень, можна зробити висновок, що при застосовувані no-till технологій та саліцилової кислоти можна очікувати підвищення ефективності використання сільськогосподарських культур за рахунок зменшення зрошувальної норми та покращення якості ґрунтів у відповідь на антропогенні та кліматичні зміни.

Повідомляє Пропозиція

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.