В Україні зареєстровано близько 2000 сортів пшениці. Останніми роками на нашому ринку з’являється багато сортів європейської селекції. Отже, вибір такий, що очі розбігаються. І коли читаєш специфікацію, а тим більше — слухаєш продавця елітного насіннєвого матеріалу європейської селекції, то складається враження, що всі сорти хороші. Але який сорт обрати для промислових посівів? Особливо, в ситуації, коли продавці насіння європейської селекції щороку виводять на український ринок багато нових сортів.

Районування

Вчені продовжують обстоювати пріоритетність районування як головного фактору вибору сорту зернових колосових. Причому районування включає в себе широкий спектр різноманітних і складних показників. Наприклад, зимостійкість включає в себе і стійкість до морозів у малосніжні зими, і стійкість до випрівання під аномально товстим сніговим покривом, і стійкість до крижаної кірки.

Саме на районуванні здебільшого й ґрунтується позиція тих, хто обстоює вітчизняну селекцію перед іноземною. «Пшениця — не рослина-космополіт», — нагадує заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології рослин та генетики НАН України, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау, пояснюючи, що сорт у різних кліматичних умовах проявляє себе по-різному.

«Береш європейський сорт, у специфікації якого вказано, що посухостійкість — 10 за 10-бальною шкалою, випробовуєш його тут — і виявляється, що в наших умовах він такої посухостійкості не демонструє. А стійкість до вимерзання? У нас в останні пару років м’які зими. Рекордно високі відсотки успішної перезимівлі озимих спонукали вихід на ринок багатьох європейських сортів і активного їх впровадження в господарствах. Однак, попри велику кількість інформації про зміну клімату, немає жодних підстав стверджувати, що більше не повториться 2003 рік, коли багато озимини вимерзло, а наша Подолянка вижила», — говорить Віктор Швартау.

Відповідно, вибір сортів на Лівобережжі значно вужчий, ніж у західних областях. Так, на Західній Україні клімат останніми роками стає схожим на європейський, тому  місцеві господарства активно випробовують європейські сорти і ті, що показали найкращі результати, сіють у промислових масштабах. Натомість Лівобережна Україна практично немає альтернативи вітчизняним сортам, та й ті мусить відбирати ретельно.

Втім, одного лише районування недостатньо для правильного вибору сорту. Адже зазвичай у специфікаціях сортів у графі «районування» пишуть лише кліматичну зону. А в специфікаціях багатьох сортів вказано, що вони районовані і в Степу, і в Лісостепу, і на Поліссі. Тим часом, як розповів агроном фірми «Тирас» (м.Тернопіль) Володимир Стравський, буває так, що один і той самий сорт вирощують господарства, розташовані за 10 км одне від одного, і одне з них незадоволене результатами, а інше — задоволене, ще й дуже.

Це свідчить про те, що районування — це складний комплекс грунтово-кліматичних характеристик. Тому вчені радять випробовувати кожен сорт в індивідуальних умовах свого господарства. «Випробовувати сорт слід мінімум 2 роки», — вважає Володимир Стравський. Адже рік може бути нетиповим: незвично вдалим або екстремально несприятливим. «Агрохолдинги випробовують сорти в кожному зі своїх кластерів окремо протягом 2–5 років», — зазначає В. Швартау.

Інтенсивні чи універсальні?

«З-поміж 2000 зареєстрованих в Україні сортів,  на великих площах висівають лише 20–25», — відзначає В. Швартау. До десятки лідерів, за його даними, входять 5 сортів селекції його інституту (ІФРГ НАН України) і 5 — одеського Селекційно-генетичного інституту. Найпопулярнішими він називає Подолянку, Шаповалівку, Смуглянку, Золотоколосу.

За словами вченого, ці сорти стали найпопулярнішими завдяки оптимальному використанню добрив і ЗЗР. «Чому найпопулярнішим сортом пшениці в Україні є Подолянка? Тому що вона «пробачає» агроному все: і брак добрив, і брак ЗЗР», — розповідає В. Швартау. Натомість європейські сорти — це зазвичай сорти інтенсивного типу, які демонструють свою високу врожайність лише за умови щедрого живлення та частіших обробок пестицидами. «Сорти інтенсивного типу обов’язково вимагають застосування морфорегуляторів”, — додає директор насіннєвого заводу «Бучачагрохлібпром» Михайло Євусяк.

Наприклад, агрономи фірми «Бучачагрохлібпром» розповідають, що пшеницю, яка у них завдяки інтенсивним сортам, переважно європейським, дає до 92 ц/га. Її підживлюють 4 рази: під посів — 200 кг/га діамофосу, в перше весняне підживлення — 200 кг/га КАС, у друге — 200 кг/га карбаміду, а тоді ще по колосу мікроелементами в суміші з 5–7 кг/га карбаміду. А ще самих лише фунгіцидних обробок проводять три: в фазу кущіння — 600 г/га Архітекту, по підпрапорцевому листку — цепроконазол, пропіконазол і азоксистробін, і по колосу — 600 г/га метконазолу і 400 г/га флутріафолу. 

Втім, як нагадує головний науковий співробітник Білоцерківської дослідної селекційної станції, доктор с.-г. наук, селекціонер Лариса Бурденюк-Тарасевич, основних напрямків селекції — два: інтенсивні сорти і універсальні, і господарство повинно мати на своїх полях і ті, і інші одночасно.

Врожайність, якість та інші фактори

Наступним за районуванням фактором вибору Володимир Стравський називає потенціал сорту. У багатьох господарствах на цьому й закінчують аналіз характеристик сортів пшениці. Хоча на світовому ринку зростає значення хлібопекарських характеристик пшениці (або кормових, якщо це фуражна): вмісту протеїнів, білка, клейковини, тощо. І от по цих показниках українська продукція програє конкурентам на багатьох ринках, позаяк для більшості наших сільгоспвиробників єдина мета при вирощуванні пшениці — врожайність із гектара.

Втім, є в нашій країні й кілька вертикально інтегрованих компаній, які самі печуть хліб, самі мелють борошно і самі вирощують зерно для цього борошна. Вони при вирощуванні пшениці приділяють значно більшу увагу хлібопекарським якостям зерна. Агрономи одного з таких господарств — «Бучачагрохлібпром» — розповіли, що головна запорука хороших хлібопекарських якостей пшениці — правильний підбір сортів, а вже потім йдуть живлення і захист. Як приклади сортів з високими хлібопекарськими властивостями вони назвали сорти  Акратос, Дромос, Царівна, Антонівка та яру пшеницю Шедевр.

Важливим може бути й такий фактор, як строк дозрівання. Звичайно, пшениця — не овочі чи фрукти, де ранню продукцію можна продати значно дорожче. Однак більш ранньостигла пшениця, як підказують фахівці, встигає сформувати врожай до настання посушливої і спекотної погоди, яка в Україні останніми роками встановлюється вже в травні.

Звісно, це лише найголовніші з-поміж факторів вибору. Важливе місце також займають посухостійкість та стійкість до хвороб. До того ж кожне господарство, кожен агроном може додати до цього переліку свої особисті пункти.

Повідомляє Рropozitsiya

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.