Rosiko 640x390

Наслідки реалізації «соєвих ПДВ-правок» – зміни у порядку справляння ПДВ при здійсненні операцій із експорту соєвих бобів – виявились суттєво м’якшими для сільгоспвиробників, ніж це прогнозувалось аграрними експертами на етапі їх запровадження, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Свого часу очікування учасників соєвого ринку від запровадження аналізованої податкової новації кардинально різнились: від моделювання позитивних ефектів внаслідок збільшення обсягів переробки сої та, відповідно, доданої вартості – до прогнозування значних втрат доходів виробників, і, як наслідок, зниження посівних площ під соєю.

Завдяки зміні порядку справляння експортного ПДВ вдалося досягти позитивних зрушень на ринку переробки сої, обсяги якого суттєво зросли. Ці процеси також сприяли формуванню у галузі нових трендів, які в перспективі матимуть позитивний вплив на розвиток агропромислового виробництва в Україні.

Насамперед, у 2018 році, попри наявність «соєвих правок», посівні площі під соєю зросли, а зібраний врожай став рекордним за всю історію України, сягнувши майже 4,5 млн тонн. Цього року, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, також очікується незначне збільшення площ під соєю. Отже, зміна порядку справляння ПДВ при здійсненні експортних поставок соєвих бобів суттєво не вплинула на мотивацію аграріїв займатись вирощуванням даної культури, вважає Леонід Тулуш.

Крім того, з початку 2019 року в Україні суттєво зросли обсяги переробки соєвих бобів. Зокрема, у лютому 2019 року обсяг переробки сої зріс на 60% проти лютого 2018 року, а у березні 2019 року – на 72% проти березня минулого року.

За І півріччя цього року обсяг переробки сої збільшився майже в 1,5 разу проти відповідного періоду 2018 року. Загалом за 2018/2019 МР обсяги переробки сої в Україні зросли більш як на 26% проти показників попереднього року.

Ще одним позитивним наслідком зміни порядку справляння ПДВ стало суттєве – більш ніж на 17% – зменшення обсягів експортних поставок соєвих бобів у непереробленому вигляді. Якщо у 2016/2017 МР було експортовано понад 3,0 млн тонн, а в 2017/2018 МР – 2,8 млн тонн, то у 2018/2019 МР – лише 2,3 млн тонн соєвих бобів, при тому, що врожай сої у 2018 році був рекордним і на 14,5% перевищував показник 2017 року.

Паралельно сформувався тренд щодо суттєвого збільшення обсягів експорту продуктів переробки соєвих бобів.

Зокрема у 2018/2019 МР обсяги експорту соєвої олії зросли проти 2017/2018 МР в 1,7 разу; проти 2016/2017 МР – майже в 2 рази. Ще більш відчутно збільшилися у 2018/2019 МР обсяги експорту соєвого шроту: проти 2017/2018 МР – більш як у 2 рази; а проти 2016/2017 МР – у 2,1 рази.

Таких показників вдалося досягти внаслідок суттєвого нарощення експортних поставок продуктів переробки сої на вже освоєні ринки. Це дозволило зменшити їх надмірну пропозицію на внутрішньому ринку та уникнути значного обвалу цін на сою.

Ключовим показником, який дає можливість комплексно оцінити вплив певного державного рішення на діяльність суб’єктів господарювання, є зміна рентабельності регульованого виду діяльності до та після прийняття відповідного державного рішення, зазначив Леонід Тулуш.

Натомість, внаслідок прийняття такого рішення вдалося суттєво наростити обсяги доданої вартості, яка формується даною галуззю.

За результатами першого маркетингового року функціонування нового порядку оподаткування, практично відсутні підстави для дострокової відміни відповідного рішення, яке діятиме до 1 січня 2022 року, підсумував Леонід Тулуш.

Повідомляє Рropozitsiya