Літо помалу наближається до свого екватора, а для агрономів починається спекотний і відповідальний період — жнива. Збір ранніх зернових уже розпочато на Півдні України, але особлива увага аграріїв прикута до областей, які характеризуються як зони ризикованого землеробства. Крім південних областей — Миколаївської, Одеської, Херсонської, — до таких слід віднести Запорізьку, Дніпропетровську, Кіровоградську,  Харківську, Донецьку й Луганську області України. Щороку в цих регіонах за певних погодних умов виникають ситуації, внаслідок яких спостерігається недобір врожаю пшениці, кукурудзи та ячменю. Тому аграрії все частіше акцентують свою увагу на сорго та активно впроваджують його у виробництво. Про це свідчить збільшення посівних площ під сорго, які 2019 року становлять близько 100 тис. га, що вдвічі більше, аніж торік.

Своїм досвідом ведення господарства в таких непростих умовах поділився Олександр Самойлюк, головний агроном ПОСП «Мажарка», яке розташоване в північно-степовій підзоні українського Степу, а саме в Кегичівському районі Харківської області.

«Мажарка» — потужне багатогалузеве сільськогосподарське підприємство з розвинутим тваринництвом, земельний фонд якого становить понад 2000 га. Поголів’я ВРХ становить понад тисячу голів, окрім цього, там утримують овець та коней.

Структура сівозмін господарства включає соняшник, кукурудзу та соняшник, ячмінь, цукрові та сорго-суданкові гібриди сорго, однорічні трави, а також багаторічні кормові трави та озиму пшеницю. Попри те, що підприємство утримує лідируючі позиції за виробничими показниками в районі, воно продовжує шукати економічно вигідні рішення та запроваджувати нові технології як у рослинництві, так і тваринництві. Керівництво та спеціалісти ПОСП «Мажарка» — не тільки досвідчені та висококваліфіковані, але й креативні експериментатори. Навесні 2019 року в ПОСП «Мажарка» було проведено експериментальний підсів цукрового сорго та сорго-суданкових гібридів американської селекції від ДП Рейлін (Мохавк, Су, СС 506, Юте БМР та Косо) в посіви озимого ячменю та гороху. Таке ризикове рішення було прийнято у зв’язку з тривалим бездощовим періодом, який у цій місцевості нерідко становить понад сто днів. На сьогодні підприємство завершило збір озимого гороху з показником 20 ц/га, а сорго в посіві залишилося доростати. Декілька днів тому на поля випало 3 мм опадів, а до того — сорок п’ять днів — було сухо, температура повітря сягала понад 35°С.

Попередньо горох скосили жаткою КПС-5Г у валки, дали їм підсохнути і тільки потім обмолотили комбайном «ДОН 1500». Збір ячменю планують почати згодом, через 7-10 днів. Зі слів агронома Олександра Самойлюка, вони трохи спізнилися з виконанням підсіву сорго. Висіяли в строки як для традиційного посіву — в першій декаді травня, але на той час ячмінь вже дещо переріс. Під час підсівання сорго, яке виконували впоперек рядів, ячмінь все-таки травмувався, а подекуди рослини навіть були висмикнуті з корінням. Через декілька тижнів після сівби польова картина була не надто приваблива. Але з часом ситуація виправилась: ячмінь відновився, сорго зійшло — і все стало на свої місця. Єдине, в чому тепер складність, — нерівномірність достигання ячменю. Там, де ячмінь не зазнав стресу, він вже практично готовий до збирання, а той, що потребував часу на відновлення, — ще зеленкуватий. Тож зі збиранням ячменю поки доводиться почекати. Після завершення збору культури очікують на активацію зростання й розвитку сорго. Проблеми з бур’янами, хворобами чи шкідниками на сумісних посівах цьогоріч у регіоні не виникали. Після збору основної культури планують провести обприскування сорго ростостимулюючими препаратами удобрювальної дії, антистресантами та амінокислотами, що забезпечить активний ріст надземної частини.

Можна припустити, що за такої технології, з використанням покривної озимої культури, посів сорго доцільно проводити раніше на сім — десять днів. Зазвичай, середньодобова температура ґрунту на вегетуючих посівах завжди дещо вища та стабільніша, аніж на ріллі. Вологість ґрунту в прикореневій зоні зберігається завдяки конденсату, що утворюється на поверхні кореневої системи, яка активно росте. Покривна культура слугуватиме для сорго захистом в разі повернення зворотних заморозків та впливу холодних вітрів.

Окрім цукрових та сорго-суданкових гібридів, до ячменю і бобових також можна підсівати ранні зернові гібриди сорго. У таких посівах до збору покривної культури вегетативна маса сорго розвивається слабко, а коренева система, навпаки, — досить швидко. Стрімкий розвиток надземної частини сорго спостерігається після сорока днів від появи сходів або одразу після збору покривної культури. До настання літньої спеки сорго вже матиме три-чотири листочки в сумісних посівах із ячменем та до п’яти — із бобовими (горохом). За таких технологій можна використовувати широкорядні посіви (наприклад – 90 см), що дасть змогу легко провести підсівання без травмування рослин покривної культури. Варіантів — безліч, потрібно лише впроваджувати їх у виробництво, особливо в посушливих регіонах України, вдосконалювати наявні технології та отримувати зиск із цього у вигляді вдалих повторних врожаїв зі сталої площі.

Пловідомляє Рropozitsiya

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.