Соляні лизунці дозволяють великій рогатій худобі задовольнити потреби у важливих нутрієнтах (біоорганічних компонентах харчування) у природний спосіб.

Застосування інтенсивних технологій тваринництва пов’язане з переважним використанням комбікормів, які містять сіль й інші нутрієнти в необхідній для тварин кількості, тому використання лизунців є тільки допоміжним зоотехнічним заходом.

Натомість, за пасовищного утримання або за переважного використання зелених кормів, постачання худобі необхідних нутрієнтів набуває критичного значення через брак багатьох із них у природних кормових матеріалах.

З метою задоволення потреби тварин в натрії та хлорі, лизунці на випасах мають бути завжди в постійному доступі.

За відомостями польського вченого-зооінженера Ф. Бжуски, щоденна потреба організму корови в натрії становить 21 г за маси тіла 500 кг і молочної продуктивності 20 кг на добу. За добового надою 40 кг молока потреба в солі перевищує 35 г на добу.

Потреба в натрії м’ясних порід ВРХ за маси тіла в діапазоні від 200 до 500 кг становить від 4,5 до 10 г на добу. Вміст натрію у сольових лизунцях становить близько 36%, або 360 г/кг. Якщо припустити, що лизунець – єдине джерелом натрію, то витрати маси лизунця становитимуть 70-75 г на добу.

Дослідження, виконані в Державному дослідницькому інституті зоотехніки (Краків, Польща) показали, що корови з молочною продуктивністю понад 20 кг молока на добу в період повної лактації щоденно злизують до 65 г солі. Враховуючи втрати матеріалу лизунців, спричинені його гігроскопічністю, річна потреба в лизунцях становить 2-3 штуки на корову.

Повідомляє Agrotimes

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.