Дочірнє підприємство “Зернятко” розташоване на Чернігівщині, у Менському районі. Загальна площа обробітку земель становить 8400 га.

Однією з основних культур, що вирощується на підприємстві є горох, проте через нестабільні погодно- кліматичні умови є певні ризики для його вирощування. Також господарство «Зернятко» спеціалізується на вирощуванні сої — 500 га та кукурудзи — 2500 га. Проте саме до вирощування качанистої культури тут застосовують особливий підхід

Попередниками для кукурудзи в господарстві є три культури: соняшник, частину кукурудзяних посівів вирощують після сої, яка є одним із кращих попередників, а ще частину — після ячменю. Переважаючим попередником є соняшник, який виявляється найгіршим для кукурудзи, але не критичним.

Господарство розташоване у перехідній зоні Лісостеп — Полісся. Невелику частину ґрунтів становлять чорноземи опідзолені, домінують — сірі лісові, піщані ґрунти. Ясна річ, на різних типах ґрунтів проводять різний обробіток. Як правило, це безполицевий у вигляді дискування та комбінованого глибокого розпушування на глибину 25–30 см одночасно з вирівнюванням поверхні поля. Для цього використовують ґрунтообробний комплекс «Кокерлінг». На чорноземних полях під кукурудзу раз на чотири роки виконують глибоку оранку. Щодо удобрення, то фосфорно- калійні добрива NPK 6–17–26 вносять зазвичай під дискування або під глибокорозпушувач у нормі 150– 200 кг/га.

Здавалося б, Чернігівщина — регіон із достатньою кількістю опадів, проте є деякі моменти. Як зазначає Сергій В’ялий, один із співвласників підприємства,  якщо брати регіон у цілому, то за вегетацію випадає достатня кількість опадів — на рівні 300–350 мм. Проте погодно- кліматичні умови вносять свої корективи: наприклад, цьогоріч після закінчення зими, коли зійшов останній сніг, два місяці (станом на 28.05.) не було жодного дощу. Перед цим температура була на рівні 35°С. Навіть озимина вже викинула колос. Тобто якщо суму опадів розглядати в розрізі за місяцями, то, зазвичай, за вегетацію вони випадають нерівномірно: саме тоді, коли волога найнеобхідніша для росту й розвитку рослин, тут і спостерігають не надто критичні, але все ж таки посушливі умови для вирощування кукурудзи.

У несприятливий за вологістю рік коренева система кукурудзи намагається рости в глибші шари ґрунту, оскільки у верхньому немає вологи. Таким чином, діставшись до зони внесення аміаку, коріння починає споживати азот. У сприятливий за зволоженням рік коренева система рослини більше сконцентрована у верхньому шарі ґрунту, таким чином карбамід, який під час висіву вносять сівалкою на глибину 8 см, починає засвоюватися культурою на більш ранніх етапах росту й мігрувати у нижні шари, тобто в період росту коріння кукурудзи.

Також одним з цікавих питань для агровиробників є економічна ефективність застосування карбаміду та безводного аміаку. Вартість карбаміду дещо нижча за ціну на безводний аміак, проте різниця несуттєва. Якщо ж враховувати те, що безводний аміак проявляє ще й побічну інсектицидну дію та може знищувати ґрунтових шкідників, то ціна застосування обох форм азотних добрив фактично однакова. Проте ціна ціною, але все ж таки слід враховувати важливість завдання щодо забезпечення високих темпів сівби.

Щодо технології вирощування кукурудзи: в ДП «Зернятко» обирають гібриди за строками стиглості в діапазоні ФАО 220–320. Проте здебільшого (60%) вони мають середнє ФАО 240–280 та по 20% — ФАО 200–220 і 300–310. Висівають зазвичай базові гібриди: ПР39Б76 із ФАО 280 (це гібрид із зубоподібним типом зерна, у нього чудова вологовіддача), також добре зарекомендували себе гібриди ДКС 3795, ДКС 4014, Конкорд, Р8521, ДС0918 та інші.

Оскільки на полях господарства є серйозна проблема з ґрунтовими шкідниками, зокрема з дротяником, то насіння додатково протруюють інсектицидом, зазвичай — Космосом або Круїзером, які показують високу ефективність. Після висівання приблизно на 25% площі застосовують ґрунтову схему захисту кукурудзи від бур’янів.

Чому саме така стратегія захисту? Як пояснив керівник господарства, у період, коли на полях у фазі чотирьох листків у культури потрібно внести страхові гербіциди на всій площі, в їхньому регіоні можуть бути затяжні опади, які стануть на заваді процесу внесення гербіцидів (така ситуація вже неодноразово траплялася). Тож щоб частково нівелювати її несприятливий вплив, було прийнято рішення про часткове застосування ґрунтової схеми, і фактично 500 га площі вже застраховані від «зеленої » пожежі.

Проти однорічних одно- та дводольних бур’янів у якості ґрунтових гербіцидів використовують бакову суміш Мерлін, 130 г/га + Харнес, 1 л/ га, яка здебільшого вирішує питання контролю наявних у посівах рослин-засмічувачів. До того ж така бакова суміш забезпечує хорошу економіку. 

У період вегетації (зокрема, під час викидання волоті) в кукурудзи, за словами Сергія В’ялого, на підприємстві щороку стикаються з проблемою шкодочинності кукурудзяного стеблового метелика, адже на сьогодні Чернігівщина входить у п’ятірку лідерів за площею висівання кукурудзи в Україні. Раніше в господарстві цього шкідника контролювали двома способами: біологічним і хімічним.

Проте наразі від біологічного методу вже відійшли, адже для високої його ефективності потрібно мати надійного постачальника якісної трихограми. До того ж доволі важко проконтролювати ефективність такого методу, адже буває так, що навіть після дворазового внесення трихограми візуального ефекту її дії не спостерігається. Останніми роками проти шкідника проводять хімічне обприскування інсектицидом Кораген та іншими дозволеними препаратами.

Далі настає черга збирання кукурудзи. Через затяжний період збирання врожаю (з організаційних причин чи через несприятливі погодні умови) інколи рослини в полі перестоюють. Проаналізувавши вирощувані гібриди, в господарстві встановили, що деякі з них схильні до перестоювання, а деякі — не зовсім. У чому ж річ? Як розповів Сергій В’ялий, господарство завершувало збирання кукурудзи в січні цього року (хоча були й такі виробники, що «розтягли це задоволення » аж до березня). Коли ж ви збираєте врожай вчасно, то питань щодо пошкодження хворобами  практично не виникає.

Фактично інсектицидний захист є останнім прийомом у вирощуванні кукурудзи. У ситуації із зимовим збиранням кукурудзи в господарстві помітили, що в тих гібридів, обгортки яких були відокремлені (розпушені) від качана, зерно було майже нормальне. А в тих, де обгортки щільно прилягали до качана, внаслідок потрапляння вологи всередину, зерно уражувалося фузаріозом. Такому ураженню, на думку керівника, сприяло щільне прилягання обгортки до качана, що не давало змоги провітрюватися зерну, тоді коли на гібридах із розпушеними качановими обгортками зерно краще провітрюється, не накопичує вологи і відтак менше піддається зараженню хворобами.

Тож керуючись такою технологією вирощування кукурудзи, в господарстві досягають виконання поставленого завдання щодо виробництва її зерна — 10 т/га у сухій вазі. Як бачите, за вмілої організації виробничого процесу, обґрунтованої технології та зважених рішень кукурудзу можна успішно вирощувати за будь-яких умов. Варто лишень помічати дрібниці та використовувати їх на свою користь.

Повідомляє propozitsiya.com

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.