Бортництво — спосіб бджільництва, який був популярний ще за часів Київської Русі. Суть його полягає в тому, що бджоли утримуються в дуплах або довбаних колодах, прикріплених до дерев.

Сьогодні бортьове бджільництво відроджують на півночі Житомирщини, у Поліському природному заповіднику. На території заповідника та навколо нього зосереджено майже 1800 бортей — це понад 70 відсотків усіх бортей на Поліссі.

Бджолярі планують випробувати нову конструкцію вуликів. Традиційне бортництво орієнтоване на колоди завдовжки 1,3-1,4 метра та від 50 см в діаметрі. Нині така деревина досить дорога. Тому вирішили спробувати виготовити борті з дощок.

Бортники мають чимало професійних секретів, адже аби збудувати з простої колоди борть потрібно чимало клопоту. Важливо, аби бджолам було там комфортно і ніхто не міг забратися в їхній вулик. Разом з тим бортник повинен мати доступ всередину, щоб  дістати мед та зробити чистку. Є спеціальні пристосування і способи, призначені для того, щоб підняти борть на дерево й закріпити її там.

Поціновувачі цілющого продукту добре розуміються на перевагах меду саме з борті. Можна сказати, що бджоли з вулика працюють на кількість, а дикі з борті — на якість.
За сезон одна родина диких бджіл може принести 5—7 кг меду, тоді як бджоли з вулика — 30—45 кг. Тому ціна на такий мед теж відповідна. Один літр дикого меду коштує від 250 гривень.

В селі Селезівці (Овруцький район Житомирської обл.), яке знаходиться неподалік від центральної садиби заповідника, бортництвом займаються багато жителів. У середньому бортник має 20—30 колод, придатних для утримання бджіл, з яких насправді лише 5—15 зайняті бджолиними сім’ями.

Дикі медоносні бджоли збереглися до сьогодні лише завдяки зусиллям бортників. У наш час великі дуплисті дерева у поліських лісах майже відсутні. Бортьові бджоли є необхідним елементом лісових екосистем, запилюючи рослини вони відіграють досить важливу роль у житті лісу.

Повідомляє Агроцентр

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.