Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Мажарка» працює в зоні ризикованого землеробства — в північностеповій підзоні українського Степу, в Кегичівському районі Харківської області. З моменту заснування підприємства (2002 року) його очолює Володимир Валенко, а головним агрономом є Олександр Самойлюк, який має 35-річний стаж роботи за фахом.

Земельний фонд господарства становить близько 2000 га, машино-тракторний парк укомплектований сучасною технікою, серед якої трактори, сівалки, силосний комбайн, самохідний обприскувач та агрегати для обробітку ґрунту. Структура сівозмін включає соняшник (300 га), кукурудзу і соняшник (450 га), ячмінь (200 га), однорічні трави (300 га), сорго-суданкові та цукрові гібриди (350 га), а також — пшеницю та багаторічні кормові трави. «Мажарка» — потужне багатогалузеве господарство, тож окрім вирощування польових культур (зернові та технічні), тут утримують також понад тисячу голів ВРХ, є вівці та коні.

У господарстві використовують тільки передові технології і попри складні та непередбачувані умови типового Степу, сьогодні ПОСП «Мажарка» — одне з лідерів в районі за виробничими показниками. Зокрема, врожайність кукурудзи на зерно минулого року становила понад 71 ц/га (до речі, тут узяли «на озброєння» посухостійкі гібриди лінійки Артезіан), ячменю — близько 33, соняшнику — не менше 30 ц/га. У господарстві повністю перейшли на енергоощадну технологію обробітку ґрунту і відмовилися від використання традиційної оранки — тільки глибокорозпушування до 35 см та дискування.

Належну увагу приділяють у господарстві і захисту культур: незважаючи на різні обмежувальні фактори захисні обробки посівів проводять вчасно й у необхідних обсягах. За потреби, у разі виникнення нестандартних ситуацій, виконують і додаткові хімічні обробки.

Оскільки підприємство знаходиться в зоні Степу, агроному доводиться добре продумувати структуру сівозмін, щоб забезпечити господарство достойними врожаями і зберегти родючість землі, яка до сих пір має високий запас гумусу (5–6%), крім цього, раз в сім років на поля вноситься перегній, отриманий з власних виробничих потужностей. Особливості цієї зони полягають в тому, що бездощовий період нерідко становить більше 100 днів. Але і за таких умов господарству вдається отримувати врожай кукурудзи на рівні 245 ц/га (на силос) та 380 ц/га (на силос) сорго американської селекції. До речі, минулого року довелося пересівати озиму пшеницю сорго-суданковим гібридом Юте БМР. Не дивлячись на те, що першого дощу дочекалися в червні, зібрали 330 ц/га силосної маси. В цьому році після збору озимої пшениці підприємство планує посіяти сорго-суданковий гібрид Косо, який здатен до швидкого відростання зеленої маси. А ще керівники готові до сміливого експерименту, що передбачає підсів сорго-суданкового сорго в наявні посіви озимого ячменю. Обговоривши всі можливі ризики, вони впевнені, що немає кращого варіанту, аніж цей. Ячмінь посіяно на площі 200 га. Підсів сорго планують виконувати впоперек рядків ячменю з нормою висіву 200 тисяч схожих насінин на гектар та шириною міжрядь 70 см. Згодом, скосивши ячмінь, сорго залишиться рости. Взагалі на 2019 рік посіви сорго в господарстві становитимуть 350 га, з них — 250 га сорго-суданкові гібридів ( Юте БМР та Косо) та 100 га — цукрові гібриди (Мохавк та Г1990). Соковитий безкитицевий гібрид сорго Г1990 дасть змогу покращити силосування кукурудзи, яка в разі спеки та посухи, втрачає вологу зеленої маси. Перед висіванням насіння сорго інокулюють препаратом БіоАрсенал, який засипають в насіннєві баки сівалки разом із насінням.

БіоАрсенал це — універсальний інокулянт, що містить гриби Beauveria bassiana, штам mg301 (gha), Вeauveria bassiana, штам mg302(db-1) та бактерії Azospirillum spp. — mg401, Аzotobacter spp. — mg402 а також, вітаміни, амінокислоти, мікроелементи та інші біологічно активні речовини. Завдяки інокуляції насіння покращується мінеральне живлення, стійкість до хвороб та ґрунтових шкідників, а також, що важливо для зони Степу, — посухостійкість та жаростійкість рослин.

Щоб уникнути повторних заморозків, сівбу силосного сорго планують розпочати в першій декаді травня, а сорго-суданкових гібридів — після збору озимої пшениці. Агроном господарства зазначив, що цукрове сорго полюбляє попелиця, тому що воно соковите та солодке, але силосне сорго американської селекції від ДП «Рейлін» стійке до попелиці. Саме тому минулого 2018 року інсектицидних обробок проти попелиці проводити не довелося.

Повідомляє propozitsiya.com

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.