Нещодавно виробники ягід заговорили про чергову новинку — іргу канадську.

Ірга — густий чагарник з великою кількістю гілок або невисоке дерево. Це рослина помірного кліматичного поясу. Виділяють два чи навіть три десятки видів ірги. Найбільшого поширення в культурі набула ірга канадська. Це кущ або дерево заввишки від 0,5 до 8 м з ягодами діаметром 7–10 мм, які в природному ареалі, що простягається від південно-східної частини Канади до Алабами й Південної Кароліни, дозрівають наприкінці червня або в липні. Діаметр крони становить 3–6 м. Швидкість росту середня.

На території Канади та США ірга канадська в дикому вигляді росте в місцевостях з високою кількістю опадів на висоті до 200 м над рівнем моря. 

Культура любить сонячні місця. Найкраще, коли рослина отримує 6 год на день освітлення прямим сонячним промінням. Якщо це неможливо — тоді хоча б 4–6 год на день перебування в напівтіні. 

Ірга канадська любить вологі грунти, може переносити підвищене зволоження і навіть час від часу — повені. Тому культура дуже добре підходить для вологих місцевостей. Також культура толерантна до засолення грунтів.

Як відзначають вчені Університету шт.Флоріда, зазвичай висота дерева становить 6–7,5 м, діаметр крони — 4,5–6 м. За їхніми даними, дерево може рости на глинистих, вапнякових, піщаних, кислих та добре дренованих грунтах. Стійкість ірги канадської до посухи та засолення грунту вчені Університету шт.Флоріда оцінюють як середню. Також вони додають, що рослина зазвичай не уражується шкідниками.

Саджанці з відкритою кореневою системою науковці радять висаджувати навесні, а з контейнерів — як навесні, так і восени. Яма під контейнерний саджанець має  дорівнювати висоті контейнера, а діаметр — удвічі більший за діаметр контейнера. Вчені Університут шт.Монтана радять висаджені кущі замульчовувати подрібненою корою шаром завтовшки 10–15 см, щоб зберегти вологу в грунті і завадити росту бур’янів.

Хоча культура стійка до посухи, задля підвищення врожайності і збільшення діаметру ягід науковці радять влаштовувати краплинний полив. Полив необхідний, якщо пересихає верхній (7,5–10 см) горизонт грунту.

Технологія обрізки ірги канадської, за словами вчених, найбільше подібна до технології обрізки смородини. Найкращий час для обрізки — кінець зими або початок весни (до цвітіння). В перші 3 роки обрізують тільки слабкі або пошкоджені гілки. Потім кущ обрізують більш інтенсивно з метою формування крони, контролю висоти і стимулювання утворення нових пагонів, а також проникнення сонця й повітря. Квітки формуються на 2–4-річних пагонах, тому плодоносні пагони обрізують кожні 3–4 роки. Хорошу продуктивність забезпечує щорічна обрізка третини приросту. 

Насіння рослини сходить важко. Пагони приживаються так само. Тому найкращий спосіб розмноження, за даними вчених, — кореневими відростками, які викопують навесні до цвітіння. Слід викопувати відростки з корінням.

Культура самоплідна. В перші 2 роки плодоношення дуже незначне. Плодоношення в промислових масштабах починається на 3–5-й рік, а пік плодоношення припадає на 8-й рік. Триває плодоношення до 20-го року. Середня врожайність становить 4,5 кг з рослини.
Збирання вчені Університету шт.Монтана радять починати за дозрівання 2/3 ягід. По мірі дозрівання ягоди солодшають, тому збирати недостиглі ягоди нераціонально. Зібрані ягоди рекомендують зберігати в холодильнику, а збирання проводити в ранішній час. Для захисту від птахів часто використовуються захисні сітки.

В країнах Північної Америки ягода використовується для виробництва джемів, сиропів, солодкої випічки, пирогів, заправок та салатів.

Повідомляє propozitsiya.com

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.