«Основні чотири фактори врожайності, на які можна впливати під час сівби, — це норма висіву, відстань між рослинами, наявність двійників та пропусків і проростання», — розповідає фахівець з посівної і грунтообробної техніки AGCO Борис Онищенко. До таких висновків фахівці компанії прийшли, випробовуючи свої сівалки в роботі на демо-полях по всьому світу: в кількох різних штатах США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Африці, різних країнах Європи, в тому числі і в Україні.

При цьому норма висіву, як не дивно здасться багатьом, має найменше значення. Фактор відстані між рослинами, тобто, точної розкладки насінин, впливає на врожайність більше. Ще важливішою виявилася сингуляція — відсоток двійників і пропусків. Виробники і продавці сівалок звертають велику увагу сільгоспвиробників на заходи з мінімізації двійників та пропусків.

Однак, як виявилося, це не найважливіше. Адже всі ці заходи забезпечують лише рівномірність розподілу насіння по полю. Тоді як найбільше впливає на врожайність рівномірність проростання.

До цього показника входять як відсоток схожості насінин, так і рівномірність і одночасність сходів. Рівномірними і дружними вважаються сходи, отримані протягом перших 36–48 годин після сівби. Якщо якась рослинка не встигає виткнутися в перші 2 доби, а більша частина сусідніх встигає, то ті, що зійшли раніше, її заглушують. А це — недобір урожайності.

Залишилось тільки розібратися в причинах нерівномірності сходів. На них пролили світло деякі досліди та аналіз даних систем точного землеробства. Наприклад, з’ясувалося, що на глибині закладання насіння, що визначена в літературі для відповідної культури як оптимальна, відносна вологість грунту коливалася від 20 до 60%. І це в межах одного поля. Нагадаємо, що для успішного проростання насіння вологість на глибині його закладання повинна становити не менше 30%.

У зв’язку з цим досліди визначили суттєвий вплив на проростання саме глибини закладання насіння. Наприклад, в ході одного з дослідів з’ясувалося, що насіння кукурудзи, посіяне на глибину 3 дюйми (7,6 см), де було найбільше вологи, через певний період часу проросло майже все. За цей же час насіння, посіяне на глибину 2 дюйми (5 см), ледве почало проростати через брак вологи. А посіяне на глибину 1 дюйм (2,5 см) так і залишилось лежати, чекаючи дощу. Тому постійна робота агронома — це пошук «золотої середини». Бо посієш глибоко — більше вологи, але втрачається енергія проростання. А посієш мілко — енергія проростання буде кращою, зате вологи може забракнути.

Також у ході одного з дослідів, проведеного торік в Україні на полях одного агрохолдингу, виявилося, що правильний вибір навантаження на посівну секцію має значно більше значення для врожайності, ніж низька кількість двійників і пропусків. Наприклад, за оптимального притискного зусилля, що прикладалося до посівної секції, та інших рівних умов врожайність кукурудзи становила 144,5 ц/га. За максимального притискного зусилля, коли на сівалці, як то кажуть, закрутили всі пружини, врожайність знизилася до 140,5 ц/га. А от коли притискне зусилля зменшили до 80 кг — врожайність зменшилася аж до 131 ц/га. Бо низьке притискне зусилля часто не може стати на заваді вимілюванню сошника. Тим часом багато українських аграріїв сіють просапні культури легкими сівалками, де притискне зусилля не перевищує 80 кг.

Звичайно, про необхідність коригування глибини сівби або притискного зусилля залежно від грунтових умов знає кожен агроном. Однак на практиці чи багато хто з сільгоспвиробників переналаштовує притискне зусилля при переїзді на поле з іншими умовами? Чи багато з них готові витрачати на це по 4–5 годин з 20 годин роботи сівалки на добу навесні в сезон?

Тому в останні роки технології точного землеробства дали змогу змінювати притискне зусилля не виходячи з кабіни, причому посекційно — так само, як дещо раніше точне землеробство зробило можливим регулювання норми висіву. Але подібні технології коштують грошей. Наприклад, сучасна імпортна просапна сівалка, нашпигована всіма найсучаснішими технологіями точного землеробства, обійдеться українському аграрію в 60–90 тис. дол.

При цьому не варто забувати приказку, яка сформувалася в середовищі агрономів — «Сівба ярових починається восени», тобто, вкрай необхідно подбати про хорошу підготовку грунту з осені.

Повіомляє propozitsiya.com

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...