На території Житомирського національного агроекологічного університету вирощують енергетичну рослину міскантус. 

Університетська «плантація дров»

Керівник проекту, кандидат сільсько-господарських наук Володимир Зінченко жартома називає ділянку гігантської трави «плантацією дров».

«Міскантус-гігантус може стати рятівною соломинкою на шляху до енергетичної незалежності України, – впевнений він. – Ця непримхлива рослина може рости на будь-яких грунтах з низькою кислотністю».

Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність міскантуса приблизно однакова, продовжує Володимир Зінченко. «От тільки ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини – 400 т з га, – пояснює він. – А ось з одного гектара міскантуса через 80 років буде близько 2000 тонн, тобто продуктивність міскантуса вища у чотири-п’ять разів».

Більше енергії і робочих місць

При спалюванні міскантус виділяє від 16,5 – 18 МДж/кг енергії, тоді як дрова із дуба – 19 МДж, додає Володимир Зінченко.

У Житомирському національному агроекологічному університеті технологію вирощування та використання міскантуса досліджують та удосконалюють вже більше 10 років. Плантація була закладена у 2004 році.

За словами Володимира Зінченка, міскантус також проводить фітореабілітацію території, тобто витягує радіонукліди з грунту.

«Із землі радіація зникає, а в рослині майже не накопичується, – розповідає він. – У якості експерименту спільно з польськими колегами ми висадили плантацію міскантусу у другій зоні радіоактивного забруднення: міскантус набирав щонайбільше 50-60 Бк/кг Цезію 137, тоді як допустимий рівень Цезію 137 щільного забруднення сягає 600 Бк/кг».
Вирощування міскантусу дозволить задіяти великі площі радіоактивно забруднених земель для вирощування біопалива і забезпечить людей роботою.

Про це пише propozitsiya.com

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.