Альпійська коза належить до групи гірських кіз і добре пристосована до такої місцевості.

Альпійські кози свого часу заселяли у Швейцарії практично всі райони, звідти потрапили до Італії, Франції, Великої Британії та США. В Європі порода настільки сподобалася фермерам, що на її основі почали виводити місцевих кіз, які отримали назву італійських (французьких, американських) альпійських.

У Великій Британії на початку ХХ століття вивели британську альпійську породу, яка мала ряд істотних відмінностей від вихідної породи та похідних від неї місцевих. Навіть у Швейцарії існує декілька породних ліній альпійської кози, найпопулярнішою серед яких є грюєрська.

Альпійські кози – відмінний варіант для утримання в домашніх умовах гірських районів, оскільки вони невибагливі до їжі, виробляють велику кількість молока і практично завжди народжують здорових козенят. У Альпійських кіз добре розвинений материнський інстинкт, вони можуть довго піклуватися про своє потомство. Лактаційний період досить тривалий – максимально 3 роки, що дозволяє отримувати молоко у великих кількостях практично цілий рік. Доїти Альпійських кіз можна і без жодних технічних пристосувань, оскільки вим’я має дуже правильну форму. Завдяки таким якостям ця порода вважається однією з найбільш поширених в світі і користується великим попитом і популярністю.

Аби комфортно себе почувати в гірських умовах, легко переживати несприятливі погодні явища, альпійські кози повинні бути дуже міцними і виносливими. Дорослий цап виростає завбільшки 80 см в холці, а коза – 75 см, вага 78 і 65 кг відповідно. 

Кози народжують досить великих і здорових козенят, які швидко починають спиратися на ноги і випасатися разом з матір’ю. Найчастіше народжується 2 козенят, рідше 1 і 3. Коли кози знаходяться на загальній території, то завжди намагаються показати хто з них лідер, тому іноді можуть траплятися невеликі сутички, які не приносять серйозних наслідків. Але ось до господаря кози ставляться дуже добре, швидко звикають і запам’ятовують голос свого власника. Деколи утримувачам кіз необхідно втручатися в розбірки між тваринами, оскільки найбільш сильні особини можуть не підпускати слабких до годівниці або території, де трава найбільш соковита. За цим потрібно стежити, оскільки слабші особини почнуть втрачати свої продуктивні властивості і вагу.

Альпійських кіз цінують за високі надої і відмінні смакові якості молока. Доросла коза за рік дає до 1500 літрів молока, яке можна вживати або продавати. Молоко з помірною жирністю – 3,5% не має специфічного смаку. Також з їхнього молока готують сир, бринзу та інші молочні продукти. За молочністю альпійські кози лише дещо поступаються зааненським, проте, щодо відгодівлі значно переважають їх за набиранням маси тіла. 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.