На сьогодні в сівозміні майже кожного українського господарства є олійні культури — зазвичай, соняшник або ріпак. Останнім часом, особливо в зоні ризикованого землеробства, все більшої популярності набувають малопоширені альтернативні олійні культури — гірчиця, льон олійний, сафлор, рижій і кунжут.

«Найрозкрученішою» вважають гірчицю — перспективну, 100%-во ліквідну культуру, адже біологія рослини дає змогу використовувати її як добрий попередник, що здатен поліпшити агрофізичні та фітосанітарні властивості ґрунту, як зелене добриво, насіння можна  застосовувати в багатьох галузях виробництва, а із сухих рослинних решток формувати паливні пелети.
Щороку в Україні засівають близько 50 тис. га гірчиці та збирають із цієї площі врожай її зерна на рівні 40–50 тис. т. Найбільші обсяги цієї культури (54%) у Степу — в Херсонській, Запорізькій та Одеській областях.
Ціни на насіння гірчиці білої з липня 2017 р. до січня 2018 р. зросли від 14,5 до 22 тис. грн/т, а гірчиці сизої — від 13,6 до 19 тис. грн/т. Витративши 7–8 тис. грн на вирощування 1 га посіву та зібравши навіть мінімальний урожай, можна отримати значні прибутки. А якщо це насінницьке господарство, то рентабельність вирощування культури, з огляду на високу (до 50 тис. грн/т) реалізаційну ціну сертифікованого насіння, становитиме понад 400%.
Гірчиця — експорторієнтована культура: щороку 85–90% виробленого гірчичного насіння вивозять у 26 країн світу. Зокрема, 2016 році українські сільгоспвиробники відправили на зовнішні ринки 35,4 тис. т цієї продукції. Лідери із закупівлі цього товару — Німеччина, США, Франція, Непал і Польща. Згідно з інформацією асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», Україна входить до числа найбільших експортерів гірчиці у світі.
Вирощене насіння можна продати й на внутрішньому ринку. Найбільші підприємства-переробники — ТОВ «Факторія» (Донецька обл.), обсяги потреб якого становлять 75%, ПАТ «Львівський ЖК» (Львів), ПАТ «Ніжинський ЖК» (Чернігівська обл.), ПАТ «Київський МЗ» (Київ). Українські підприємства протягом 2016/17 МР переробили лише 5 тис. т насіння гірчиці.
Така економічна привабливість гірчиці викликає значний інтерес в українського товаровиробника. Особливим попитом сьогодні користуються сорти гірчиці сизої селекції провідної наукової установи — Інституту олійних культур НААН — Мрія, Пріма та сорт гірчиці білої — Запоріжанка. Сорти характеризуються високою врожайністю — 20–25 ц/га, якістю олії, посухостійкістю та стійкістю проти вилягання рослин, обсипання насіння, хвороб та шкідників.
Добрий господар знає, що отримати високі врожаї гірчиці можна лише за дотримання запропонованої науково обґрунтованої технології вирощування та сівби якісним насінням. 
Гірчиця — рання холодостійка культура, насіння її починає проростати вже за температури 1–3°С тепла. Дружні сходи з’являються на четвертий-п’ятий день після сівби за настання теплової температури на рівні 5–8°С та наявності достатньої кількості вологи. Сходи витримують короткочасні приморозки до —4…5°С. У посушливих умовах та за загущення посіву рослини відразу переходять у стадію стеблування.

Оптимальна температура для нарощування вегетативної маси становить 10–15°С, для формування та розвитку генеративних органів — 15–20°С. Під час цвітіння та достигання найсприятливіша температура 22–25°С. 
Посіви гірчиці розміщують після чорного або зайнятого пару, зернових колосових та зернобобових культур. Не можна сіяти гірчицю після ріпаку, льону олійного, буряків, соняшнику, проса та однорічних трав, хоча сама ж гірчиця відіграє позитивну роль у сівозміні. На попереднє місце вирощування її можна повертати лише за 4–5 років. Для розміщення посіву гірчиці непридатні важкі, запливні та засолені ґрунти.

Високоякісний обробіток ґрунту

Гірчиця потребує високоякісного обробітку ґрунту, тому його підготовка спрямована на накопичення вологи, прискорене розкладання рослинних решток, знищення збудників хвороб та бур’янів і створення вирівняного вологого шару ґрунту на глибині загортання насіння. Важливу роль відіграє і передпосівний обробіток, який проводять за досягнення фізичної стиглості ґрунту. Якщо з будь-яких причин ґрунт не був вирівняний восени, потрібно провести боронування. Для створення оптимального насіннєвого ложа поле культивують на глибину 4–5 см упоперек до оранки або під кутом до неї. Нерівномірність глибини обробітку не має перевищувати ± 1 см. Кращого ефекту можна досягти за використання комбінованих ґрунтообробних знарядь.
Однією з умов отримання рівномірних і дружних сходів гірчиці (з урахуванням її посівних особливостей, як дрібнонасіннєвої культури) є збереження і накопичення вологи в шарі ґрунту 0–10 см. За недостатнього подрібнення грудок і неналежного вирівнювання поверхні ґрунту сходи будуть нерівномірні, рослини не зможуть нормально рости й розвиватись, що може призвести до значного зниження врожайності — на 20% і більше.

Підживлення

Гірчиця вибаглива до наявності поживних речовин у ґрунті. На формування 1 т насіння вона споживає 55–60 кг азоту, 20–30 — фосфору та 35–60 кг калію. Норми мінеральних добрив визначають за результатами ґрунтової діагностики. 

Висівати гірчицю слід тільки якісним, кондиційним, обробленим захисними та стимулюючими препаратами  насінням із чітким дотриманням строків та норм сівби.

Строки сівби гірчиці є одним із найважливіших елементів агротехніки її вирощування. Найвищий урожай цієї культури забезпечує сівба, проведена у максимально ранні терміни — водночас із сівбою ярих зернових. Запізнення з сівбою на 10–15 діб, порівняно з оптимальним строком, призводить до зниження урожайності на 20–40%. 

Боротьба з бур’янами

Вирішити проблему знищення бур’янів на посівах гірчиці можна за допомогою внесення гербіцидів. Хоча посіви гірчиці цілком конкурентоздатні щодо впливу бур’янів, проте в разі високої забур’яненості посівів слід внести страхові гербіциди селективної дії — Фуроре Супер, Лонтрел 300, Лонтрел Гранд, Пантера, Галера Супер, Ф’юзілад Форте. Препарати застосовують починаючи з фази чотирьох — шести справжніх листків до початку бутонізації (залежно від виду страхового гербіциду). Під час унесення гербіцидів у фазі стеблування можливий незначний прояв фіто токсичності на культурі. Цей захід є економічно виправданим. 

 Якщо з будь-яких причин насіння не було протруєне до висіву, то за наявності понад трьох жуків хрестоцвітої блішки на 1 м2 посіви потрібно обробити рекомендованими інсектицидами — Децис Форте, Ф’юрі, Протеус тощо. 

Збирання

Гірчицю збирають як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих від бур’янів посівах за вологості насіння 12–15%. За роздільного збирання посіви скошують у валки за вологості насіння 25–30% (за висоти зрізу 20–30 см). Підбирання валків проводять за вологості насіння 10–12%. Збирання краще проводити у ранішні й вечірні години.

Очищення та вентилювання

Насіння гірчиці, що надійшло на тік, підлягає терміновому первинному очищенню. У разі підвищення вологості його сушать методом активного вентилювання. Якщо в господарстві немає сушарок активного вентилювання, насіння сушать на відкритих майданчиках. Після доведення вологості насіння до 9% проводять вторинне очищення. На тривале зберігання насіння закладають з  вологістю 8–9%. Для короткочасного його зберігання допустима вологість не вище ніж 12%.

Повідомляє журнал Пропозиція

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.