Ріпак є доволі привабливою сільгоспкультурою. Чимало аграріїв переконалися в цьому на власній виробничій практиці, серед них — агроном ТОВ «СП “Агродім”» (Чернігівська обл.) Олексій Деркач. Як зазначив агроном, продуктивність озимого ріпаку становить 9 т/га, і залежить вона від природних чинників та уміння агронома управляти розвитком рослин.

Справа в тому, що культура в певні періоди свого росту й розвитку потребує відповідного підживлення чи захисту, тож стан посіву слід постійно тримати під агрономічним контролем. 

У господарстві «СП “Агродім”» (відділення с. Голінка, Бахмацького району) озимий ріпак вирощують у середньому на площі 1300 га. Планування виробництва будь-якої культури залежить насамперед від підготовки ґрунту.

Який обрати ґрунтообробіток під озимий ріпак?

Щодо технологічних пріоритетів у цьому плані, як говорить Олексій Деркач, є різні думки. Проте, як вважає агроном господарства, основна мета підготовки ґрунту має бути націлена на знищення плужної підошви. Це потрібно для того, аби забезпечити умови для проникнення коріння ріпаку в глибші ґрунтові шари.

Зазвичай озимий ріпак у господарстві висівають після озимої пшениці, але вона — не найкращий попередник. Однією із технологічних вимог під час збирання такого попередника є подрібнення соломи та рівномірне її розподілення полем. Для цього насамперед зернозбиральні комбайни мають бути правильно налаштовані. Насправді ті, хто професійно займається вирощуванням ріпаку, обирають озимий ячмінь як попередник, адже після його збирання агроном має більше часу на проведення якісної підготовки ґрунту. Звісно, в регіонах із більш-менш достатнім вологозабезпеченням і озима пшениця буде хорошим попередником. А от якщо не вистачає цього важливого для життя рослин природного фактора, то, ясна річ, буде віддаватися перевага ячменю (з тієї причини, що його збирають на два тижні раніше). 

Солому після збирання рівномірно розподіляють пружинними боронами по діагоналі поля. Після такої операції вносять 100 кг/га КАС із додаванням біодеструктора Екостерн. Відразу після цього виконують разове лущення стерні на глибину 5–7 см із застосуванням дискових лущильників, а також комплексу «Рубін».

Для сівби добирають гібриди, які восени не схильні до переростання, зокрема: Абакус, Технік, Брентано, Альбатрос. Сіють насіння із густотою 600 тис. шт./га, глибина загортання — 2–2,5 см. Сівбу виконують сівалками Horsch та Great Plains. Після сівби поле знову коткують КЗК-10.

На думку агронома, озимий ріпак закладає свій урожай ще з осені, тож що більше листків культура сформує до входження в зиму, тим вищий врожай ви отримаєте. 

Після висівання вносять ґрунтовий гербіцид Бутізан Стар у нормі 2,2 л/га. 

Регуляція росту рослин восени також обов’язкова за ранніх строків сівби

З цією метою дворазово застосовують препарат Карамба Турбо: перше внесення — в нормі 1 л/га, друге — 0,5 л/га із додавання бору, 75 г/га. Завдяки регуляції ростових процесів, ріпак входить у стан перезимівлі у фазі 12–14 листків.

Мінеральне живлення — також один із ключових елементів отримання високого врожаю. Так, під цьогорічний сезон восени 2018 року було внесено моногранули NPK 8:19:20 — 300 кг/га.

У які строки проводити перше весняне підживлення?

Насамперед його слід розпочинати з ослаблених посівів. На практиці перше підживлення застосовують як по мерзлоталому ґрунту, так і після відновлення вегетації рослин — обидва варіанти будуть правильні. За першого азотного підживлення, тобто у лютневі чи березневі «вікна», слід застосовувати сульфат амонію у нормі 45 кг/га.  Також, окрім азоту, до складу добрива входить сірка, яка сприяє кращому його засвоєнню. 

Після підживлення, окрім весняного захисту ріпаку, є ще один досить важливий момент у догляді за культурою — весняна регуляція росту рослин.

Коли варто застосовувати рістрегулятори?

Порада така: розпочинати слід з висоти рослин 20–30 см. За словами агронома, є два види регуляторів росту. Перший — ті, що пригнічують розвиток центрального пагона (точку росту), другий — ті, що пригнічують ріст бокових пагонів (наприклад, регулятор Моддус). А рістрегулятори Фолікур і Карамба призупиняють ріст центрального пагона і цим самим дають можливість розвиватися боковим.

Якщо ж на культурі не застосовувати регулятори росту рослин, то центральний пагін витягнеться вгору та забиратиме на себе поживні речовини, в результаті чого бокові пагони відчуватимуть нестачу мінеральних елементів і, відповідно, сформують недостатню кількість стручків. Вважається, що хороший урожай можна отримати за кількості стручків на бокових пагонах у 25–30 шт. і на центральному — 70 шт., тобто сумарно 250–300 шт.

Шкідники та хвороби також потрібно контролювати постійно. Основним шкідником в осінній період на ріпаку є хрестоцвіті блішки. Хоча насіння й протруєне Круїзером, проте препарат контролює цих шкідників лише деякий час, тож уже у фазі 3–4-х листків доводиться застосовувати інсектицид з осені. 

Перед збиранням проводять десикацію, яка дає можливість забезпечити рівномірне дозрівання культури й зібрати ріпак у максимально короткі строки та без втрат. У господарстві для цього застосовують Раундап, оскільки завдяки системності дії він добре висушує всю рослину. 

Тож щоб отримати заплановану врожайність ріпаку, потрібно покроково виконувати всі важливі елементи технології його вирощування, такі як:

 – якісний основний обробіток ґрунту, який зводиться до руйнування плужної підошви;

 – зважений вибір відповідного гібрида;

 – своєчасний якісний висів;

 – регуляція росту рослин;

 – забезпечення відповідним мінеральним живленням з обов’язковим унесенням бору, сірки та інших мікроелементів;

 – якісний захист від бур’янів, хвороб і шкідників;

 – десикація посівів і своєчасне збирання культури.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.