У ПСП «Орельське», що працює в Первомайському районі на Харківщині, як у доброго господаря – рослинництво для виробництва зерна і кормів для худоби, а тваринництво для того, щоб з овечого та козиного молока виготовляти смачні сири і, як побічний продукт мати органічне добриво для поля. Семипільна сівозміна для багатьох господарств – вже призабута справа, а на полях «Орельського» й досі вирощують цукровий буряк, пшеницю, соняшник, кукурудзу, льон, горох, гречку.

За словами директора господарства Сергія Колодяжного, за останні роки через брак вологи боротися за добрий урожай стає все складніше. Тому аграрії вдаються до різних технологічних заходів, щоб максимально зберегти ґрунтову вологу. Наприклад, за допомогою мульчування. Після збору  пшениці одразу проводять лущення стерні, перемішуючи солому з верхнім шаром ґрунту, а потім ще глибокорозпушувачем проводять рихлення ґрунту на 35-45 см. Таким чином щороку збільшується шар мульчі. Ще один спосіб – боронування посівів ротаційною бороною, яка руйнує кірку та капіляри в ґрунті, через які випаровується волога. Ось так утримують на полі вологу від випаровування  і навіть за мінімуму опадів, як от минулого літа до 120 мм, отримують високі урожаї. Завдяки такій технології минулого року  гібрид Українське сонечко навіть за пізньої сівби, в кінці червня, видав – 25 ц/га, гібриди кукурудзи Амарок та ВН 63 в умовах посухи в середньому вродили по 60 ц/га. Всі ці гібриди, які на практиці демонструють свої високі якості, – селекції компанії  ВНІС (Всеукраїнський науковий інститут селекції).

– Ми з ВНІС працюємо декілька років, і я впевнено можу сказати, що їхнє насіння не поступається іноземній селекції, – говорить директор господарства. – Селекціонери компанії йдуть в ногу з часом, створюють гібриди, що відповідають сучасним вимогам. Для нас, виробників, найбільш важливим є якісне насіння,  що дає хорошу врожайність. Другий показник – ціна, яка на 40 % менша від іноземної селекції. Тобто сіяти українське економічно вигідно.

Минулого року в господарстві провели випробування 13 гібридів соняшнику різної селекції, зокрема  сербських, французьких і, за словами директора, не помітили великої різниці між ними. 

Важливим елементом підвищення врожайності соняшника Сергій Колодяжний вважає мінімізацію хімічних обробок посівів. Тому з  жодними гербіцидами в господарстві не працюють. Натомість із бур’янами борються боронуванням ротаційними боронами, які самотужки удосконалили працівники ПСП “Орельське”.

– Ми проводимо першу культивацію на глибину 17 см, другу – на 10-12 см,  потім сіємо. Тільки соняшник зійшов – проходимо ротаційною бороною на невеликій швидкості, у фазу другої пари листочків – друге боронування на швидкості 15 км. Загалом таких операцій робимо 4–5 – від фази сім’ядолі до фази 5 пар листків, – описує технологію боротьби із бур’янами Сергій Колодяжний.

Завдяки дотриманню сівозміни соняшник в ПСП “Орельське” не хворіє, тож відпадає необхідність фунгіцидних та інсектицидних обробок. До речі, проблем із вовчком також немає – на думку директора, тому що сіють саме вітчизняним насінням. Живлення також мінімальне: під час сівби 70 кг/га карбаміду та  щороку органічні добрива в нормі 50-60 т/га. Така економіка справді вигідна. Відтак цього року в господарстві частка ВНІСівських гібридів соняшнику вже сягатиме 85 %.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...