Для України найцікавішим серед зарубіжного досвіду весняного підживлення озимини буде досвід Канади, причому саме західних її провінцій, а також найпівнічніших штатів Середнього Заходу США. Адже більш ніде немає такого поєднання чорноземів, морозних зим, теплого літа та примхливої весни, яка буває то сухою, а то такою, що в поле неможливо зайти. 

Восени чи навесні?

«Внесення азотних добрив під озиму пшеницю може бути ефективнішим взагалі восени, а не навесні», — пишеться в рекомендаціях дослідницького проекту з вирощування озимої пшениці в Західній Канаді. Вигіднішим перш за все економічно, адже, по-перше, на канадському ринку азотні добрива восени на 10–15% дешевші, ніж навесні, а, по-друге, азот, внесений восени, відразу надходить до рослин. До того ж навесні може бути настільки мокро, що важко зайти в поле. Наприклад, у Манітобі такі умови навесні спостерігались кілька років поспіль. Та й взагалі навесні оптимальні строки для внесення добрив дуже стислі.

Разом з тим дослідники проекту відзначають, що існує ціла низка аргументів на користь весняного підживлення. Озимій пшениці потрібне «підживлення енергією» після відновлення вегетації. Чим раніше рослини отримають азот, тим більшою буде енергія росту, особливо якщо умови перезимівлі були стресовими.

Оптимальні строки

Також фахівці вищезгаданого дослідницького проекту нагадують, що до 70% загального обсягу засвоєння азоту злаками відбувається до закінчення фази кущіння, і за пізнього внесення зростає частка добрив, яку рослини не можуть засвоїти. У зв’язку з цим весняне внесення азоту вони радять проводити щойно грунт достатньо висохне, аби техніка не залишала занадто багато колій.

Взагалі втрати азоту мінімальні, коли добрива вносяться в холодний (температура не вище 10°С), але не мерзлий грунт. В цьому випадку добрива можуть полежати 5–7 днів, поки не випадуть перші після внесення опади. Якщо ж грунт теплий (температура вище 15°С), то втрати будуть мінімальними, лише якщо опади випадуть протягом перших двох днів після внесення.

Також навесні часом буває складно вносити добрива через нерівномірне сніготанення і високу вологість грунту, але в цьому випадку «вікно» можна знайти після танення снігу під час ранкових заморозків.

Вчені Університету шт.Іллінойс також відзначають, що внесення азотних добрив у січні чи лютому зазвичай призводить до недобору врожаю та втрат азоту. Водночас вони відзначають, що з цього правила є виняток — коли пшениця слабо розкущилася. Тоді дуже раннє поверхневе внесення добрив стимулюватиме кущіння, що підвищить потенціал урожайності. Водночас на грунтах з порівняно високими втратами азоту вчені Університету шт.Іллінойс рекомендують почекати з підживленням до моменту, коли пшениця зазеленіє. Оптимальним же терміном азотного підживлення озимої пшениці вони називають фазу кінця кущіння (перед виходом у трубку), що в їхній місцевості припадає на березень.

Загалом же вчені Університету шт.Іллінойс пишуть, що оптимальний строк підживлення визначається типом і вологопроникністю грунту, фазою розвитку культури і кліматичними умовами. Наприклад, на грунтах, багатих на органічні рештки, вплив строку внесення добрив на врожайність не такий великий.

Чим підживлювати

Як пишуть науковці дослідницького проекту з вирощування озимої пшениці в Західній Канаді, за ідеальних умов (розкидання по холодному грунту і/або перед опадами достатньої інтенсивності) підживлення що карбамідом, що безводним аміаком, що сульфатом амонію однаково ефективне. Так само однаково відчутними будуть втрати азоту за внесення добрив у теплий і вологий грунт. Та в цілому з безводного аміаку та сульфату амонію втрати азоту менші, ніж з карбаміду. Також як загальну рекомендацію задля зменшення втрат азоту дослідники даного проекту пропонують додавання інгібіторів уреази.

Фахівці міністерства сільського господарства канадської провінції Манітоба нагадують, що внесення безводного аміаку навесні по вегетації може призвести до зрідження посівів, тому вони наголошують на важливості дотримання всіх правил внесення цього добрива. Також вони нагадують, що випаровування азоту з карбаміду зростає не тільки з підвищенням температури, а й із підвищенням рН грунту та сили вітру. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.