Коротко про суть конфлікту: Керівництво агрохолдингу втратило спільну мову з керівником дочірнього підприємства «Добробут» Олександром Коваленком – його звинуватили в тому, що він виконував соціальні обіцянки, дані пайовикам – безкоштовно обробляв їхні присадибні ділянки, давав аванси у разі крайньої потреби чи біди. У результаті Коваленко звільнився і відкрив свою власну компанію, куди потягнулися селяни, які звикли йому довіряти.

Щоб покарати і провчити заступника пайовиків – «Астарта Київ» подала на О.Коваленка до суду з вимогою компенсувати 56 000 000 гривень.

Поки Коваленко судиться з «Астартою», місцеві жителі стали заручниками ситуації – наприклад, раніше О.Коваленко безкоштовно обробляв їхні наділи, тепер же пенсіонерам, які залишилися в “Астарті”, доводиться винаймати самим дорогу техніку.

Відчувши несправедливість у соціальних питаннях, пайовики почали масово розривати договори з «Астартою», але керівництво агрохолдингу домоглося накладення арешту на приблизно 9000 паїв і тепер вісімдесятилітніх старих тягають по судах:

(відео-коментар пайовиків)

 

А мешканці села Шамраївка розповіли, як із порушенням всіх норм безпеки фірма «Добробут» (дочірнє підприємство «Астарти-Київ») розмістила склад добрив поряд із школою, дитячим садком і ставком, де вирощують рибу. Вони обіцяють перекрити трасу, якщо влада і правоохоронці не звернуть увагу на їх вимоги.

Що ж сталося? Місцеві жителі багато років віддавали свої паї «Добробуту», філії «Астарти-Київ» – за директорства Коваленка. У той час пріоритетом була не експлуатація землі селян, «Добробут» послідовно створював робочі місця, відбирав кращих з кращих, діяло шістнадцять виробничих підрозділів. Коли влада змінилася, у Києві їх вирішили скоротити до чотирьох.

Ми вирішили приїхати  в Козельщину, де знаходиться офіс «Партнер Агро Груп», нової фірми Олександра Коваленка,  і поспілкуватись із ним:

«Я вже неодноразово говорив, потрібно системно змінювати стратегію роботи з громадами, чиї паї ми беремо в оренду. По-перше, орендна плата повинна бути конкурентною. По-друге, робоча інфраструктура повинна існувати на орендованій землі, тобто ми саме тут повинні створювати робочі місця – це і було перевагою, яку ми пропонували, коли домовлялися з громадами.

А що зробила «Астарта-Київ» за рік на землях «Добробуту»? З шістнадцяти підрозділів залишилося чотири. Вони цим людей тільки озлобляють, лише ускладнюють ситуацію», – розповідає Олександр Коваленко.

Але все ж ми живемо в світі ринкових відносин, якщо економічно вигідно відмовлятися від неефективних ділянок, то як з цим посперечаєшся? Коваленко пояснює:

«Ми також робили кілька разів укрупнення, але це не було болючим для людей. Нові відстані до робочих місць були розумними, не такими, як з Шенгурів до Бреусівки».

Крім того, держава скоротила соціальне фінансування села – у два-три рази. Коваленко впевнений, що саме агропідприємства повинні взяти відповідальність на себе: «Взяти сільські дороги. Під час вивезення цукрових буряків дійсно руйнуються дороги. І де взяти гроші на їх відновлення? На сільську соціальну інфраструктуру даються копійки (приблизно від 50 до 70 гривень на гектар) – і сюди входить все, і вивезення сміття, утримання звалищ, прибирання снігу. Раніше це було 150 гривень, скоротили фінансування!»

Тому руйнувати на селі робочі місця – це вигравати в короткостроковій перспективі, одночасно ставлячи хрест на розвитку.

І останній штрих – про розуміння соціальної відповідальності «Астартою-Київ». Олександр Коваленко розповів, як керівництво перестало возити дітей в школу, тому що в Мар’янівці відмовилися віддати всі без залишку паї.

«У Мар’янівці закрили школу. І коли постало питання про закриття, я був гарантом того, що ми будемо підвозити дітей з Мар’янівки в школу Вакуловки. І ми обіцянку виконували – це було не затратно і організаційно не складно. Але настав 2018 рік (коли Коваленко пішов з «Астарти», – НП) і в «Добробуті» сказали: ви не віддали нам всі паї, отже, ми не будемо возити дітей в школу! Вони в межах цієї сільради орендують 2000 гектар. А селяни недодали всього 57! І за це кинути дітей? Люди обурилися: «Що ви, нас шантажуєте?»

Розуміючи катастрофічність ситуації – О.Коваленко самостійно купив мар’янівцям «Газель», і тепер школярів розвозять. Він закінчує:

«На Полтавщині вже наламали дров, важко виправити. І я кажу: подумайте, що робити далі! Щоб на інших підприємствах холдингу «Астарта» не вийшло так, як у «Добробуті»!

Ярослав ГРЕБЕНЮК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.