Пе́рсик (Prunus persica) — багаторічна рослина родини Розових, споріднена з мигдалем. Вельми популярна і поширена плодова культура, яка також використовується як олійна, лікарська і декоративна.

Назва лат. Prunus persica, дослівно –  «перська слива»  в багатьох європейських мовах походить від Персії, звідки фрукт завозився до Європи. Сучасна ботанічна наука, однак, наполягає на китайському походженні виду — поблизу Пекіна виявлено вид Prunus Davidiana Franchet, який може вважатись прародичем даної культури. Персик вже давно зустрічався у здичавілому стані у північно-західній Індії. У Персії й середземноморському регіоні він з’явився завдяки торгівлі Шовковим шляхом ще в дохристиянські часи.

Персик належить до популярних фруктів. Його плоди вживають головним чином у свіжому вигляді, але частково використовують і для приготування консервів, варення, джемів, прохолоджувальних напоїв (соків, компотів тощо), вишуканих десертів, як-от персик Мельба. Відповідно, розрізняють сорти десертні та консервні. Останні мають більш щільний м’якуш плодів.

На теренах Україні персик районований у Криму, Закарпатті, Наддністрянщині, у степовій зоні і південних районах Лісостепу.

З районованих найпоширеніші такі сорти: ранні — «Мейфлавер», «Дніпровський», «Амсден», «Пухнастий ранній», «Київський ранній», «Соковитий»; середнього строку дозрівання — «Червонощокий», «Золотий ювілей»; середньопізній — «Турист», найбільш зимостійкий із них — «Київський ранній».

Найціннішим з поширених сортів персика є «Серпневий Кащенка», «Амслен», «Ельберта».

Персик належить до сімейства розоцвітих підродини сливових. Найближчий його родич ‒ слива, одна з найпоширеніших кісточкових культур в Україні, прекрасно росте й плодоносить.

Дослідженнями встановлено, що квіткові бруньки яблуні, що розпускаються, гинуть за чотиригодинної дії температури -8 °C, букетні ‒ за -4-6 °C, а самі квітки ‒ за -3-4 °C.

Натомість квітки персика й абрикоса, що тільки розкрилися, витримують нижчу температуру, ніж квітки яблуні, груші, вишні та сливи.

У наших умовах дерево дуже швидко нарощує вегетативну масу, дає щедрі перші 4-5 кг урожаю і потім зазвичай гине. Такий сценарій спостерігається у багатьох садівників, які не дотримуються технології.

Адже без обрізання персик всі свої сили витрачає на утворення плодів, щорічні прирости не перевищують 10-15 см, вони слабо визрівають і взимку навіть за незначного зниження температури гинуть. Дерево несе на собі непідйомний урожай, слабшає, його добивають шкідники і хвороби, й воно гине.

Персик вдячно відгукується на хороший догляд.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.