Редиска – культура, що доволі проста у вирощуванні, а головне – варіативна.

Її можна висівати у відкритий ґрунт, накривати в розстил агроволокном для пришвидшення збирання врожаю, вирощувати на стелажах у касетах, на гідропонних рухомих стелажах, використовувати як ущільнювальну культуру в теплицях або як попередник під тепличні перці чи томати.

Для сучасних сортів і гібридів редиски вкрай важливою є реакція на світло. Деякі гібриди, що дають добрий урожай в осінньо-зимовий період за низького рівня природного освітлення, навесні формують коренеплоди неправильної форми.

В їжу вживають коренеплоди, які містять вуглеводи, білкові речовини, мінеральні солі, вітаміни (С, В1, В2, РР).

Натомість гібриди з більшою потребою в освітленні найкраще показують себе в березні-квітні.

В Україні орієнтовні виробничі площі під редискою становлять 700 га, а загальне виробництво – 7,6 тис. тонн.

Частка комерційного виробництва займає менше 10%, основний обсяг забезпечують господарства сільського населення. Саме досить великі обсяги виробництва в населення стримують промислове вирощування редиски.

В Україні фактично немає великих господарств, що вирощували б редиску. В основному вирощуванням займаються невеликі або середнього рівня виробники.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.