Останніми роками в Україні починають відроджувати вже дещо забуту культуру — льон. Нині його висівають здебільшого великі господарства та агрохолдинги. За своєю рентабельністю насіння льону наближається до соняшникового.

Проте  якщо, окрім насіння, на яке є великий попит, реалізувати ще й стебла — на виробництво волокна, то можна впевнено стверджувати, що прибуток від вирощування льону буде достеменно більший, порівняно із  соняшником.  За словами практиків, виростити льон — взагалі не проблема, на відміну від сої чи кукурудзи.

Ця культура досить добре реагує на гербіцидний захист, здатна рости на бідних ґрунтах та є добрим попередником під озимі. Проте збирання льону, яке закриває технологічний цикл польових робіт, має свої особливості. І якщо ви думаєте, що сучасна закордонна техніка, яку маєте в своєму господарстві, впорається з будь-яким завданням на полі, то тут якраз помиляєтеся. Річ у тім, що льон — це культура, яку не так-то легко «підкорити». Про особливості вирощування цієї красивої голубоквітої культури можуть знати лише старі,  досвідчені агрономи, адже сучасні — вчаться за методом проб та помилок.

Своїм досвідом у вирощуванні льону поділилось  чернігівське відділення  ТОВ «Баришівська зернова компанія», що  обробляє близько 10 тис. га землі. Останнім часом тут найбільше висівають кукурудзу, яка займає 4,8 тис. га, а також на значних площах вирощують: соняшник — 1,6 тис. га, озиму пшеницю — 1,5 тис., сою — 0,5 тис. та льон — близько 800 га. Чимало земель у цьому регіоні тільки освоюють або  повторно  вводять в обробіток після довгих років виведення із сільськогосподарського використання в період «запущення».

Льон — це традиційна (в усякому разі — раніше) культура Чернігівщини, тому вище керівництво агрокомпанії прийняло рішення відновлювати на своїх полях цю незаслужено забуту культуру.

Передпосівний  обробіток після попередника – озимої пшениці, проводили ґрунтообробним комплексом «Рубін» на глибину 5–6 см, після кукурудзи — до 8 см задля кращого загортання післяжнивних решток. Глибина висівання — 2–3, максимум — 4 см, позаяк ґрунт має бути не розпушеним, а відносно ущільненим. Норма висіву насіння — 75 кг/га. Висівали сорт льону Евріка (насіння І та ІІ репродукції).

Оскільки льон — культура дрібнонасінна, коткування слід проводити в обов’язковому порядку. Такий агроприйом додатково вирівнює поверхню ґрунту та дає змогу волозі із нижніх шарів підтягнутися вгору, ближче до зони залягання  насіння, а згодом — кореневої системи рослин.

Торік, перед збиранням урожаю, господарство проводило десикацію посівів, адже льон достигає нерівномірно: пепредусім — коробочка, насіння в якій має вологість 7–8%, а стебло рослини на цей час іще зелене. Десикацію проводили шляхом обприскування (із залученням орендованого гелікоптера) препаратом Реглон Ейр нормою 2,2 /га, за витрати робочого розчину  70 л/га. Позаяк для застосування гелікоптера інших замовлень в окрузі не було, а тримати його в господарстві певний час із урахуванням особливостей достигання льону (а отже,  й поетапної обробки) досить витратно, то десикацію було проведено на всій площі, як кажуть, з одного маху. Через п’ять- шість днів після десикації почали збирати врожай.

 Як показала практика, комбайни з роторною системою обмолоту для збирання цієї культури не дуже придатні, а з барабанною — потребують,  окрім установленого на самому барабані спеціального підбарабання для дрібнонасінних культур,  додатково ще й нові бичі, які забезпечать якісне обмолочування коробочок. Для отримання максимального результату збирання бажано, щоб на жатці було встановлено нову косу.

Зібране насіння льону було транспортоване на власний елеватор, де провели його первинне очищення. Наразі на лляне насіння добра ціна як у нас, так і за кордоном. Європейські країни  закуповують його по 300–350 у.о./т, але потрібно чітко розуміти, що вимоги щодо такого насіння дуже високі, тож  його якість має бути відповідною. До того ж воно не має містити жодних сторонніх домішок, бути відібраним на  фотосепараторі за кольором із урахуванням однорідності забарвлення. Тому довести насіння льону  до товарного виду не зовсім просто — для цього потрібно мати, опріч усього, ще й спеціальне обладнання. 

Для того,  щоб підвищити рентабельність льону, окрім насіння, потрібно також знайти шляхи збуту його соломи. В  такому разі культура буде значно рентабельніша за соняшник.  На думку головного агронома цього господарства, на 3 тис. грн з одного гектара посівів льону можна отримати більше прибутку порівняно із соняшником.

Для того, аби виготовити брикети з соломи льону, її потрібно попередньо подрібнити, а такого обладнання в  господарстві немає. Теплова енергія від тюкованої соломи льону занадто мала, щоб забезпечити роботу сушарки високої продуктивності, тож хіба що така солома підійде для низькопродуктивних сушарок — до 200 т/добу. Із 800  га льоносоломи господарство затюкувало лише 100. Як виявилося, не всі закордонні прес-підбирачі  можуть взагалі її  тюкувати.

Тож якщо  ви вирішили зайнятися вирощуванням льону — то готуйте відповідну техніку для його збирання заздалегідь.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.