Відомо, що останнім часом для багатьох аграріїв України основною високомаржинальною культурою стала соя. Зацікавленість у цій культурі зростає й надалі, оскільки відкриваються нові можливості для її збуту за кордон, і особливо це стосується такої країни, як Китай – найбільшого імпортера сої у світі.

Компанія «Жива нива» (Житомирська область) відводить половину з наявних 3,2 тисяч гектарів під сою, бо це найрентабельніша культура.

Про це  повідомив власник компанії Олексій Язиков. За його словами, врожайність сої становить 1,8-4 тонн/га, що дозволяє з кожного засіяного гектара отримувати близько 1 тисячі євро доходу. Він також поділився  деякими аспектами досягнення таких показників врожайності.

Перше завдання, яке постає перед вирощуванням сої – аналіз вимог культури до ґрунту. Для сої підходять усі типи ґрунтів, за винятком дуже легких піщаних та камінчастих, які, як правило, надто сухі, поганої текстури і з низьким вмістом органічної матерії.  Також важливо, щоб ґрунт мав гарний дренаж для достатнього постачання кисню кореневій системі та хорошу родючість для забезпечення нормального розвитку коріння. Важливим є і добре вирівняна поверхня ґрунту, що полегшує збирання врожаю.

Вдало вибраний сорт сої – 50% успіху виробництва. Тому цей аспект також є дуже важливим. Для правильного підбору сорту потрібно спочатку проаналізувати його агрономічні властивості, а саме:

 – врожайність – тобто який потенціал має сорт;

 – стабільність – здатність давати високі врожаї з року в рік;

 – стійкість до вилягання, хвороб і розтріскування, що полегшить догляд за посівами;

 – здатність до пристосування в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах;

 – харчові властивості – вміст білка, що прямо пропорційно впливає на вартість вирощеної продукції;

 – особливі характеристики для певних ринків збуту, наприклад, світлий рубчик для вищого сорту тощо.

Наступною культурою за рентабельністю для компанії є кукурудза.

«Минулого року через щедрі врожаї ціна в Європі на неї впала з 200-250 євро до 160 євро, і ажіотажу на її покупку не спостерігається. Проте навіть за таких умов чистий прибуток становив 670 євро», – зауважив Олексій Язиков.

Він додав, що сівба гречки не дає господарству ніякої вигоди, тому вони  ще не визначились, чи варто її взагалі вирощувати.

Пшениця також використовується більше для сівозміни, її рентабельність – 200-250 євро/га. Наразі, весь наголос – на сої.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.