Горобина — цінна плодова, лікарська і декоративна рослина. В офіційній медицині використовують лише горобину звичайну, у народній — також і інші види.

В Україні природний ареал горобини охоплює Полісся, більшу частину Лісостепу, гірський Крим. У Правобережному Поліссі й Лісостепу, західних областях та в Криму горобина трапляється досить часто. У Степу горобина зростає тільки в культурі — у ботанічних садах, парках, на вулицях і обійстях.

Ягоди горобини застосовують у свіжому чи сушеному вигляді як лікувальний і профілактичний засіб при станах, що супроводжуються вітамінною недостатністю. Сік з свіжих ягід рекомендують при пониженій кислотності шлункового соку. Сухі та свіжі ягоди горобини застосовують як вітамінний засіб у сполученні з кропивою і шипшиною.

Червона горобина добре відома як декоративна рослина. Її свіжі плоди служать кормом для птиці та худоби, а перероблені ягоди використовуються як сировина для кондитерської промисловості, виробництва  безалкогольних напоїв.

Настій листків рослини поліпшує роботу печінки, сприяє більш ефективному жовчовиділенню. Горобина відома передусім як полівітамінний засіб, в якому вміст каротиноїдів буває вищим, ніж у моркві, а аскорбінової кислоти — вищий, ніж у шипшині. Наявність вітаміну К зумовлює певні обмеження для тривалого застосування. Горобину рекомендують вживати при вагітності (вітамін Е), особливо худим жінкам. Плоди корисні як надто худим, так і при ожирінні.

Жовчогінна, протизапальна, послаблювальна та репаративна дія робить горобину незамінним засобом боротьби з недугами травного тракту, особливо на початкових етапах захворювань та у дітей (переважно у зборах), різних інфекційних захворюваннях, зокрема при шигельозі, після тяжких хвороб, у післяопераційному періоді, при виснаженні тощо.

Нещодавно вітчизняні науковці виконали в умовах Донбасу колекційне випробовування сортів солодкоплодої горобини Ангрі, Бусинка, Кубова, Невежинська, Моравська, Розіна, Россіка Майор, Сахарна та Сорбінка.

Найкраще проявили себе сорти Моравська, Невежинська та Розіна. Вони мали великі грона, в яких було по 200 і більше плодів із середньою масою 0,8-1 г, найбільші – до 1,5 г.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.