Меліса –  багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 50—120 см. Кореневище сильно гілкувате, з підземними паростками.

Для одержання насіння меліси прочищають посіви, а зелень із рослин не зрізують.

Цвіте меліса з липня по вересень. Стигле насіння легко осипається, тому стебла починають збирати на початку побуріння насіння в середній частині суцвіття або через 35-40 діб після початку масового цвітіння.

Зрізані стебла розкладають або зв’язують у пучки і підвішують для достигання в сушарці.

Щоб не допускати втрат насіння під час достигання, під стебла підстилають плівку, через 1-2 тижні насіння обмолочують і доочищають, підсушуючи до вологості не вище 14% та затарюючи в мішки для зберігання.

У перший рік вегетації одержують 250-300 кг/га насіння, у наступні – 300-330 кг/га.

Листя меліси широко застосовується як прянощі. Свіже листя додають в салати, зелені борщі, юшки, окрошки, вінегрети. У супи кладуть за кілька хвилин до закінчення готування. Висушене листя можна використовувати так само як і свіже. Його додають до чаю, компотів, квасу, оцту. На Кавказі сушеною мелісою посипають м’ясні та рибні страви. Використовується також для прикрашання десертів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.