Одним з основних ареалів вирощування сочевиці у світі є канадська провінція Саскачеван. Ця культура є головною статтею аграрного експорту провінції. Цікаво, що індустрія вирощування сочевиці виникла в Саскачевані практично з нуля в останні півстоліття, а зараз вона постачає продукцію до Індії – країни, де сочевиця протягом тисячоліть становить вагому частку в споживанні. 

Об’єднання виробників бобових провінції Саскачеван, надало свої рекомендації щодо вирощування даної культури.

Загальна характеристика

Висота стебел сочевиці становить від 20 до 75 см залежно від грунтово-кліматичних умов. Культура характеризується підземним проростанням: сім’ядолі залишаються під землею після проростання, формуючи перші два вузли. Якщо сходи сочевиці пошкоджуються заморозками, спекою або вітром, з підземних вузлів відростає нове стебло.

Сочевиця самозапильна культура. Стручки мають довжину не більше 2,5 см і містять 1-2 насінини. Рослини за достатніх умов та площі живлення дають 2 і більше пагонів з одного стебла. Однак основний урожай формується на вторинних (повітряних) відростках найвищого вузла головного стебла прямо під першим суцвіттям. 

Позаяк точка росту знаходиться під землею, сочевиця витримує весняні заморозки -4…-6 ºС.

Коренева система порівняно неглибока – до 60 см. Культура помірно стійка до високих температур і посухи. Сочевиця потребує принаймні помірного зволоження – 150-250 мм за період вегетації, щоб сформувати виповнені стручки. Надлишкова волога сприяє вегетативному росту, затримує дозрівання, зменшує кількість насінин у стручку і сприяє поширенню грибкових хвороб. Найкраще сочевиця росте на добре дренованих грунтах з рН від 6 до 8. Не терпить підтоплення або засолення. За здатністю до фіксації азоту переважає сою. 

Сівба

Висівається на глибину 2,5-7,5 см за температури грунту на глибині сівби не нижче +5ºС. Добре підходить для прямого посіву: хороша енергія росту дає змогу сходам пробиватися крізь пожнивні рештки. За прямого посіву урожайність вища, ніж після обробітку грунту, і тим вища, чим більша висота стерні, в яку сочевиця сіється прямим посівом. Після сівби грунт зазвичай прикочується котками.

Живлення

Інокуляція бактерією Rhizobium leguminosarum може забезпечити до 80% потреб рослини в азоті. Є штами бактерії, які краще підходять для певних сортів. Інокуляція проводиться як одним штамом бактерій, так і сумішшю штамів.

Для інокуляції застосовуються рідкі, порошкоподібні та гранульовані препарати. Всі форми інокулянтів однаково ефективні, якщо вони правильно внесені і умови зовнішнього середовища ідеальні. В несприятливих умовах найефективніші гранульовані інокулянти, далі йдуть порошкоподібні, а за ними рідкі.

Бур’яни

Сочевиця – слабкий конкурент бур’янам. Тому захист культури від бур’янів вимагає довгострокової стратегії, яка охоплює всю сівозміну. Заходи  боротьби з багаторічними бур’янами повинні вживатися на попередниках сочевиці. На дрібнонасінній сочевиці важко контролювати падалицю пшениці й ячменю. Бур’яни, які проростають порівняно пізно, такі, як курай чи паслін, заважають збиранню і підвищують вологість стручків.

Збирання

Скошується сочевиця при землі, щоб захопити нижні стручки. При скошуванні слід застосовувати жатку, яка не врізатиметься в землю і не засмічуватиме нею врожаю. Щоб уникнути висипання насіння, краще збирати в умовах високої вологості.  

Збирати сочевицю можна прямим комбайнуванням у стадії повної стиглості. Збирають сочевицю гнучкою жаткою з автоматичним контролем висоти, повітряним барабаном і стеблопідйомником.

Обмолот найкраще проводити за вологості зерна 18%. Після збирання сочевицю висушують до вологості не більше 14% (зелену) або 13% (червону).

Зберігання

Тривалість зберігання за вологості не вище 14% і температурі не вище +15  ͦС може досягати 40 тижнів. За необхідності висушування гарячим повітрям, його температура не повинна перевищувати +45  ͦС, щоб не спровокувати проростання. Сушити сочевицю слід обережно, щоб уникнути пошкодження зерна. Через це бажаніше застосовувати стрічкові конвеєри, ніж металеві шнеки. Також слід передбачити пом’якшувачі, щоб уникнути пошкодження зерна внаслідок падіння зі значної висоти. Зелена сочевиця при зберіганні з часом світлішає, тож її слід зберігати в темному місці. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.