Ожина — найврожайніша зі всіх напівчагарників, дуже витривала і цінна культура. Водночас систематично недоглянута ожина стає злісним бур’яном, особливо в районах з дерново-підзолистими та лісовими грунтами.

У багатьох країнах ожину вирощують у промислових масштабах.

Лідером з вирощування цієї культури є Північна Америка — понад 65 тис. тонн, з яких у США — 35 тис. тонн. Тут діють селекційні програми, які удосконалюють вже існуючі та створюють нові сорти ожини. Європа вирощує 47 тис. тонн ожини, у тому числі Сербія — 27,5 тис. тонн, Угорщина — 13 тис. тонн. Значний обсяг цієї ягоди виробляють в Англії, Румунії, Польщі, Німеччині і Хорватії.

В Україні ожина менш поширена у садівництві, проте за останні роки спостерігається позитивна тенденція зацікавленості цією культурою, як садівниками-аматорами, так і приватними підприємцями.

Зимостійких сортів ожини не існує. Про це необхідно пам’ятати господарствам, які починають вирощувати цю ягоду.

Кущі ожини треба укривати на зиму, наголошує агротехнолог-консультант Ганна Луцько.

Загалом ожина стійка до хвороб і шкідників, має потужну кореневу систему, тому за грамотно вибраної технології вирощування складнощів не виникає.

Варто мати на увазі, що солодкі ягоди ожини полюбляють оси. 

Експерт також радить використовувати для ожини спеціальну систему опори (поворотні шпалери), яка за потреби допомагає укладати та піднімати рослини.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.