Останні два тижні в центрі уваги українських аграріїв – господарська суперечка між холдингом «Астарта-Київ» і колишнім директором дочірньої структури холдингу «Агрофірми «Добробут» Олександром Коваленком. 

Коваленко вважає, що «Астарта» винна йому щонайменше півмільйона доларів. Глава «Астарти» Віктор Іванчик говорить про претензії на 56 000 000 гривень – за те, що Коваленко розірвав договори з рядом пайовиків, через що «Астарта» недоотримала прибуток. НАРОДНА ПРАВДА обов’язково повернеться до з’ясування тонкощів цього конфлікту, а поки наш журналіст відправився в Полтавську область і два дні їздив по убитим дорогам чотирьох районів, розмовляючи з селянами – колишніми і теперішніми пайовиками «Астарти-Київ». 

На що перетворилося життя українського села після 1991 року? За кілька років знищили колгоспи-мільйонери, вирізали тваринницькі ферми. Зазнавши шоку від перших шквалів псевдоринкової економіки, працездатні селяни вирушили на міські будівництва – в Україні та країнах найближчого зарубіжжя. Малоздібні залишилися вдома і зайнялися різкою сільгосппідприємств на метал і пропиванням отриманих дивідендів. Пенсіонери поринули по горло в принизливу бідність. 

Однак років через десять ситуація почала вирівнюватися, бізнес вклався в сільське господарство, люди стали повертатися на землю. Тоді на Полтавщину прийшла «Агрофірма «Добробут», яка об’єднала під своїм крилом дрібні господарства. Робота пішла, люди охоче давали в оренду свої паї. Потім самі стали влаштовуватися на підприємство Олександра Коваленка. Як розповідають селяни, кілька років тому в «Добробут» вже брали після жорсткого кастингу, стільки з’явилося бажаючих. 

Потім між Коваленком і його шефом з «Астарти» Іванчиком пробігла чорна кішка. Коваленко стверджує, що Іванчик забороняв піднімати відсоток оренди, що робило підприємство неконкурентоспроможним. Вихід Коваленка моментально відбився на добробуті сільських жителів. 

Під час розмови з пайовиками важко було відразу вловити суть цієї проблеми, настільки ми звикли до того, що нова Україна живе за «бізнес-правилами». До того, що «людина людині – вовк» і «ніхто нікому нічого не винен». А тут відкривалися дивовижні факти: у 2003 році Олександр Коваленко пообіцяв землякам соціальні гарантії. І багато років своє слово тримав. Тепер, коли його усунули від керівництва, люди відчули, як земля тікає з-під ніг. 

Послухаємо селян. Отже, за Коваленка були соціальні гарантії. Наприклад, пайовик, який раптово захворів, міг просто попросити матеріальну допомогу. Тепер «Астарта» цю опцію скасувала. Розповідає Валентина Дереза, пайщиця «Астарти-Київ»: 

– У листопаді ми написали заяву, потрібні гроші на лікування – у мене син лежить в лікарні з цирозом печінки. Всі довідки подали, але цю допомогу «Астарта-Київ» не дає, ми не можемо дочекатися вже три місяці: то перед Новим роком дамо, то після Нового року! Вчора (19 лютого, – НП) ми з братом в офіс під’їхали, я сказала: «Не даєте на лікування, я забираю свій пай і переходжу до Коваленка!» Тільки тоді вже мені сказали: «Не треба, не поспішайте, ми вам допоможемо, зараз запустимо вашу справу!» І коли ми їх отримаємо: у травні місяці? А гроші потрібні зараз – на лікарню! Адже не на цукерки просимо! 

За словами Валентини, за Коваленка такі питання вирішувалися просто: 

– Я хочу сказати про Коваленка. Я Олександра Андрійовича багато років знаю. Навіть коли не було коштів у «Добробуту», він просто давав гроші зі своєї кишені, якщо у людини була біда – на лікування, на похорон. Я багато таких людей знаю. Тому, коли прочитала в газеті, що про нього написано (в селах роздавали листівки з чорним піаром проти Коваленка, – НП) – я була в шоці! П’ятнадцять років був директором і був хороший, а потім комусь дорогу перейшов – і став поганим! 

Данилюк Микола, інвалід 1-ї групи хоче здати свою ділянку в оренду на 49 років. Уже два місяці він слухає обіцянки клерків «Астарти», та не може здати землю – зазнає збитків. 

– Ще до Нового року звернувся: хочу здати свій пай в оренду. Сказали: «На початку лютого приходьте!» Звернувся – пообіцяли зробити документи і відвезти до нотаріуса в Кременчук. Так і не відвезли, приїжджаю сьогодні (20 лютого, – НП), говорять: «Через тиждень вас відвеземо до Кременчука до нотаріуса!» Значить ще місяць будуть документи затверджувати – а мені нема на що жити! Тим більше, я інвалід першої групи, пенсія 2000, не вистачає на лікування, на їжу! За Коваленка було просто, показуєш довідку від лікаря: потрібно на лікування! Запитували – на скільки вперед, на півроку, на рік? І відразу давали. 

Ця ситуація дивна такою особливістю: «Астарта» два місяці морочить голову потенційному довгостроковому  клієнту – в той час, як пайовики масово розривають договори. 

Так вчинила Ольга Василівна Гурін. Потім, на свій подив, вона виявила, що «Астарта» без її згоди продовжила контракт. 

– Я розірвала договір з «новим» «Добробутом», оскільки не влаштовували умови, вони мало платять. І уклала договір з Коваленком (компанією «Партнер Агро Груп», – НП), але коли прийшла реєструвати його до нотаріуса, мені там сказали, що вже оформлено додаткову угоду з «Добробутом»! Стверджую, що ніяких додаткових угод з «Добробутом» я не робила, нічого не підписувала. Напевно, мій підпис підробили. Копію договору мені не показали. 

Ольга Гурін пообіцяла подати на «Астарту-Київ» до суду, а розмову продовжив колишній голова Василівської сільської ради Василь Миколайович Бордюг. Він розповів, що однією з умов нормального співробітництва з пайовиком є ​​негласна гарантіясільгосппідприємство безоплатно виділяє техніку для роботи на полях пайовиків. Ділянки ці чималі – від 50 соток, вручну їх не зореш. 

– Років п’ятнадцять тому з’явилася агрофірма «Добробут» в Козельщинському районі. Василівське господарство приблизно половину паїв їм передало. У договорі всі нюанси передбачити неможливо, тому були усні домовленості: обробка усіх присадибних господарств, надання допомоги на лікування, на ведення господарства – на рік-два вперед. Люди приходили і брали. 

Але основною проблемою була – обробка присадибних ділянок. Все це Коваленко виконував. Не знаю, що у нього з Іванчиком вийшло, але, коли Коваленка звільнили, у селян почалися проблеми. 

Справа в тому, що селянин звик, що агрофірма виконує свої зобов’язання. І якщо ділянка не обробляється, людина наймає трактор – а на це піде половина грошей з паю, який він дав в оренду. А в Коваленка було зобов’язання – 50 соток зорати і зібрати врожай безкоштовно. І зараз він у новій фірмі так і продовжує працювати з пайовиками. 

Що відбувається тепер: люди до мене, колишнього сільського голови, звертаються: як же нам далі бути? Як город скопати? Останній раз я привозив бабусь перед Новим роком, самі вони дістатися не можуть. Для того, щоб обробити присадибну ділянку в «Добробуті», бабуся повинна приїхати за сім кілометрів, взяти квитанцію на оплату, піти в банк, сплатити, принести квитанцію в контору, а потім чекати, поки хтось приїде і обробить. 

Після цих розмов почали прояснюватися обставини сучасного сільського життя: люди живуть тут настільки бідно, що в разі серйозної проблеми, їм просто ніде взяти гроші. Односельці не допоможуть – вони теж порожні. Отже, без структури, що взяла на себе відповідальність, зараз просто не вижити. 

– У селі так буває, що гроші потрібні терміново: на лікування, на ремонт, на похорон – це життя. У селі немає робочих місць, виходу немає, раніше йшли і брали (плату за пай, – НП) на два, і навіть на три роки вперед, – підсумовує Василь Миколайович. – Все змінилося, коли в «Добробуті» змінилася влада. Прийшли «вінницькі», а вони в нашій країні славляться ставленням до людей! 

У продовженні матеріалу – як «Астарта-Київ» залякує вісімдесятирічних старих судами; як «Астарта-Київ» незаконно влаштувала в селі Шамраївка склад хімічних речовин і сховище пального. 

Ярослав ГРЕБЕНЮК 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.