Цибуля-порей (Allium porrum) — трав’яниста дворічна рослина родини Цибулевих. Порей являється досить цінною харчовою культурою. Крім безрозсадного способу, цибулю-порей можна вирощувати розсадою. Розсаду вирощують у ґрунті парників або в різних місткостях, зокрема в касетах.

Сіяти насіння на розсаду бажано на глибину приблизно 1,5 см і не занадто густо, щоб волога добре випаровувалася з поверхні ґрунту й рослини не хворіли.

Важливо під час вирощування розсади цибулі-порею дотримуватися температурного, світлового та інших режимів, щоб рослини формувалися здоровими, стійкими до понижених весняних температур, загартованими, з розвиненою потужною кореневою системою.

Перед висаджуванням у відкритий ґрунт розсаду порею добре поливають. Висаджують її в травні, на 1-1,5 см глибше, ніж вона відросла. Завдяки цьому ніжки будуть довгими і білими. Ширина міжрядь має становити 50-60 см.

Порей — холодостійка культура. Дорослі рослини при їх підгортанні та утепленні торфом або тирсою зимують в умовах середньої смуги, особливо у сніжні зими. Це вимоглива до вологи культура, віддає перевагу суглинним, високогумусним заплавним ґрунтам. Важкі глинясті та легкі піщані ґрунти, а також занадто вологі та кислі для порею непридатні. Розмножується насінням. У центральних і північних районах країни використовують розсадний метод. У південних районах переважна безрозсадна культура (висів насіння у відкритий ґрунт).

Переважно використовують два сорти порею — Карантанський та Сизокрил. Застосовують також сорти і гібриди нідерландської селекції. Найнебезпечніший шкідник — цибульна муха.

У їжу використовують потовщене стебло і листя у свіжому, сушеному і тушкованому вигляді. Порей позитивно впливає на діяльність печінки, корисний при захворюванні на ревматизм і подагру.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.