1-9-696x430

За останні 25 років площа сухої та дуже сухої зони в Україні зросла на 7%.
Із 31 млн га ріллі близько 60% (18,65 млн га) належать до площ з дефіцитом вологого забезпечення. А близько 3 млн га угідь степової зони — землі з критичним дефіцитом.
За той самий час загальна зрошувана площа скоротилася до 487 000 га.
Гарною новиною є те, що за останні 15 років площі під краплинним зрошенням з нульової позначки зросли до 75 000 га. Тож як здешевити експлуатацію зрошувальних систем і зробити їх автономними?

Ціна енергії

Зменшення площі сільськогосподарських угідь під зрошенням на тлі кліматичних змін і розширення посушливої зони в Україні, що відбувається останніми роками, має багато причин. Можна назвати і недостатність фінансування робіт з підтримання у робочому стані іригаційної системи України, зношений парк обладнання магістральних насос­них станцій тощо.

Але, мабуть, найболючішим питанням є висока вартість самих зрошувальних систем і витрат на їх експлуатацію.

Особливо це питання загострилося минулого року, коли тарифи на воду для поливу угідь зросли у порівнянні з рівнем 2017-го на 35%. У середньому по країні тариф становив 1,2 грн/куб. м води. Дорожче за всіх сплатили за зрошення в Одеській області — 1,8 грн/куб. м. Втім, різниця у тарифах залежно від висоти, на яку підіймали воду для подачі у систему, могла бути майже двократною.

Єдине, що поєднало всі тарифи, — висока питома вага енергетичних витрат. За даними фахівців, на 75–80% тарифи були сформовані цінами на електро­енергію.

Крім того,  що навіть за готовності господарства сплачувати рахунки, у низці випадків підключити дощувальні чи дренажні системи проблематично — ділянки розташовані на великій відстані від ліній електроструму. Підключення коштує дуже дорого, а у деяких випадках воно взагалі неможливе.

Втім, існує рішення, що дозволяє одночасно розв’язати обидві проблеми, — це нестаціонарні фотовольтаїчні системи, які забезпечують електрикою насоси для подачі води.

Поштовхом для розповсюдження технології стала поява на ринку частотних перетворювачів.

Особливо це стосується ферм із виробництва органічної або екопродукції — адже у такому випадку власник може зробити використання відновлювальних джерел енергії конкурентною перевагою (застосування повного екоциклу виробництва).

Своєрідним поштовхом для розповсюдження вказаної технології стала поява на ринку окремого спеціального обладнання — сонячних частотних перетворювачів, які пристосовані для роботи з електродвигунами, що зокрема встановлені й у насосах для води. Це дозволило значно знизити загальну вартість сонячних установок для поливу в порівнянні з традиційними системами фотовольтаїчної генерації.

Переваги

Перша з переваг систем, які пропонуються фермерам, — універсальність. На Київщині реалізували два проекти сонячних установок для поливу культур у господарствах, обидва підприємства встановлювали їх для краплинного зрошення плантацій малини. Площа під зрошенням була невелика — 5 га і 2 га.

Але це не означає, що таке устаткування не може використовуватися в інших системах поливу — все залежить від потреб фермера, тобто від встановленої потужності сонячних фотомодулів. Є лише одна умова — насос повинен бути трифазним.

Фермер може переносити станцію з однієї ділянки на іншу. 

До інших переваг можна віднести повну автономність устаткування — воно самодостатнє і дає можливість поливу культур вдалині від ліній електропередачі. До того ж все обладнання мобільне — легко монтується і демонтується. Тобто щороку фермер може переносити станцію з однієї ділянки на іншу залежно від потреб. Немає необхідності за величезні кошти проводити окрему лінію електропередачі до насоса. Під час зимового сезону обладнання демонтується і зберігається на складі, не зазнаючи пошкоджень від погодних негараздів.

До того ж станція може працювати з будь-яким джерелом води (свердловина чи відкрите водоймище) і сумісна з будь-яким типом трифазного насосу. І, нарешті, як перевагу можна назвати екологічність станції — посіви менше зазнають впливу вихлопних газів від роботи двигунів внутрішнього згоряння.

Автономне краплинне зрошення на сонячній енергії

Разові інвестиції – $1600 на 1 га у розрахунку 20 куб. м води на 1 га на добу.

Обладнання – фотомодулі, частотний перетворювач, резервний дизельний або бензиновий генератор, перемикач «сонячні модулі/генератор», трифазний насос. Понад вісім годин ефективної роботи на добу. 87% енергії поступає від сонячних модулів при 12-годинному поливі.

Строк повної окупності – за рахунок економії дизельного пального або бензину для генератора — чотири роки.

На думку самих аграріїв, такі станції підходять для будь-якого типу господарств і перш за все можуть використовуватися для ягідних культур, також вони перспективні для поливу садів. Втім, якихось особливих обмежень за напрямами використання не існує.