За останні 25 років площа сухої та дуже сухої зони в Україні зросла на 7%.
Із 31 млн га ріллі близько 60% (18,65 млн га) належать до площ з дефіцитом вологого забезпечення. А близько 3 млн га угідь степової зони — землі з критичним дефіцитом.
За той самий час загальна зрошувана площа скоротилася до 487 000 га.
Гарною новиною є те, що за останні 15 років площі під краплинним зрошенням з нульової позначки зросли до 75 000 га. Тож як здешевити експлуатацію зрошувальних систем і зробити їх автономними?

Ціна енергії

Зменшення площі сільськогосподарських угідь під зрошенням на тлі кліматичних змін і розширення посушливої зони в Україні, що відбувається останніми роками, має багато причин. Можна назвати і недостатність фінансування робіт з підтримання у робочому стані іригаційної системи України, зношений парк обладнання магістральних насос­них станцій тощо.

Але, мабуть, найболючішим питанням є висока вартість самих зрошувальних систем і витрат на їх експлуатацію.

Особливо це питання загострилося минулого року, коли тарифи на воду для поливу угідь зросли у порівнянні з рівнем 2017-го на 35%. У середньому по країні тариф становив 1,2 грн/куб. м води. Дорожче за всіх сплатили за зрошення в Одеській області — 1,8 грн/куб. м. Втім, різниця у тарифах залежно від висоти, на яку підіймали воду для подачі у систему, могла бути майже двократною.

Єдине, що поєднало всі тарифи, — висока питома вага енергетичних витрат. За даними фахівців, на 75–80% тарифи були сформовані цінами на електро­енергію.

Крім того,  що навіть за готовності господарства сплачувати рахунки, у низці випадків підключити дощувальні чи дренажні системи проблематично — ділянки розташовані на великій відстані від ліній електроструму. Підключення коштує дуже дорого, а у деяких випадках воно взагалі неможливе.

Втім, існує рішення, що дозволяє одночасно розв’язати обидві проблеми, — це нестаціонарні фотовольтаїчні системи, які забезпечують електрикою насоси для подачі води.

Поштовхом для розповсюдження технології стала поява на ринку частотних перетворювачів.

Особливо це стосується ферм із виробництва органічної або екопродукції — адже у такому випадку власник може зробити використання відновлювальних джерел енергії конкурентною перевагою (застосування повного екоциклу виробництва).

Своєрідним поштовхом для розповсюдження вказаної технології стала поява на ринку окремого спеціального обладнання — сонячних частотних перетворювачів, які пристосовані для роботи з електродвигунами, що зокрема встановлені й у насосах для води. Це дозволило значно знизити загальну вартість сонячних установок для поливу в порівнянні з традиційними системами фотовольтаїчної генерації.

Переваги

Перша з переваг систем, які пропонуються фермерам, — універсальність. На Київщині реалізували два проекти сонячних установок для поливу культур у господарствах, обидва підприємства встановлювали їх для краплинного зрошення плантацій малини. Площа під зрошенням була невелика — 5 га і 2 га.

Але це не означає, що таке устаткування не може використовуватися в інших системах поливу — все залежить від потреб фермера, тобто від встановленої потужності сонячних фотомодулів. Є лише одна умова — насос повинен бути трифазним.

Фермер може переносити станцію з однієї ділянки на іншу. 

До інших переваг можна віднести повну автономність устаткування — воно самодостатнє і дає можливість поливу культур вдалині від ліній електропередачі. До того ж все обладнання мобільне — легко монтується і демонтується. Тобто щороку фермер може переносити станцію з однієї ділянки на іншу залежно від потреб. Немає необхідності за величезні кошти проводити окрему лінію електропередачі до насоса. Під час зимового сезону обладнання демонтується і зберігається на складі, не зазнаючи пошкоджень від погодних негараздів.

До того ж станція може працювати з будь-яким джерелом води (свердловина чи відкрите водоймище) і сумісна з будь-яким типом трифазного насосу. І, нарешті, як перевагу можна назвати екологічність станції — посіви менше зазнають впливу вихлопних газів від роботи двигунів внутрішнього згоряння.

Автономне краплинне зрошення на сонячній енергії

Разові інвестиції – $1600 на 1 га у розрахунку 20 куб. м води на 1 га на добу.

Обладнання – фотомодулі, частотний перетворювач, резервний дизельний або бензиновий генератор, перемикач «сонячні модулі/генератор», трифазний насос. Понад вісім годин ефективної роботи на добу. 87% енергії поступає від сонячних модулів при 12-годинному поливі.

Строк повної окупності – за рахунок економії дизельного пального або бензину для генератора — чотири роки.

На думку самих аграріїв, такі станції підходять для будь-якого типу господарств і перш за все можуть використовуватися для ягідних культур, також вони перспективні для поливу садів. Втім, якихось особливих обмежень за напрямами використання не існує.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.