В минулому році 1-е місце серед областей України за намолотом гороху посіла Запорізька область. Як приклад високої технології вирощування гороху фахівці називають відому на всю область своїм овочівницьким напрямком і соціальними проектами  агрофірму «Таврія-Скіф». Досвідом ведення свого господарства поділився  головний агрономом – Володимир Копєйченко.

 Він пояснив, що господарства області різко збільшили площі під горохом торік — після того, як позаторік культура продемонструвала високу врожайність.

В «Таврії-Скіф» горохом зацікавилися, як найкращим попередником для озимої пшениці. На сьогодні тут повністю відмовились від пару в якості попередника для пшениці на користь гороху. «Горох фінансово вигідніший, ніж пар», — пояснив агроном. І додав: якщо досягти врожайності в 3 т/га, то можна ще й добре заробити на продажі гороху.

Тож ця культура займає в господарстві 700–750 га. У нас в обробітку 6000 га. Сівозміна практикується чотирипільна. Половину площ займає сівозміна, що включає горох.

Середня врожайність гороху в господарстві в окремі роки досягала 4,2 т/га. 

Наразі господарство планує переключитись переважно на озимий горох. До цього фахівців господарства спонукав експеримент з озимим горохом у нинішньому сезоні. Було засіяно по 20 га чеського сорту Ендуро і сербського НС Мороз. І навіть за такої посухи середня врожайність становила 3,1 т/га. «Були б дощі навесні, зібрали б більше 4 т/га однозначно», — вважає агроном.

Такого показника вдалося добитися завдяки тому, що озимий горох, на відміну від ярого, використав запаси осінньої вологи. Тож експеримент з озимим горохом, як вважає Володимир Копєйченко, цілком себе виправдав. Тому увесь минулорічний урожай озимого гороху планують використати як посівний матеріал. Його має вистачити на 500 га.

Слід зауважити, що з озимим горохом експериментують господарства по всій Україні. Так, чимало площ відвели під нього у «МХП», причому в різних регіонах. І озимий горох поки що поступово завойовує українські чорноземи попри ризики перезимівлі. Основна перевага, яку аграрії вбачають в озимому горосі — те, що він рано звільняє поле.

Секрет високої порівняно з сусідами врожайності гороху в попередні роки, за словами В. Копєйченка, один: тут приділяли увагу всім елементам технології, нічого не упускали. Зокрема, не забували про інокуляцію посівного матеріалу. Давали «повний раціон» живлення, включаючи в нього не лише основні елементи, а й мікроелементи, гумати і навіть регулятор росту на основі фітогормонів Келпак.

Наприклад, гумати в господарстві на горох вносять уже третій рік. «Вони підвищують урожайність на 4–5 ц/га», — відзначає Володимир Копєйченко. Серед усього розмаїття гуматів тут використовують препарати ROST Концентрат місцевого виробника з Запоріжжя ТД «Кіссон». У цієї ж компанії беруть і хелатні мікродобрива Хелатин.

Горох у господарстві сіють першим серед усіх ярових культур — щойно стає можливим зайти в поле. Відповідно, підготовку грунту намагаються провести з осені, щоб навесні залишалось тільки посіяти. Оскільки вологи в степовій зоні зазвичай бракує, то основний обробіток грунту з осені обмежується мілкою безвідвальною обробкою на глибину 15–17 см без обороту пласта. Виконують цю операцію багатофункціональним культиватором Lemken Smaragd з широкими лапами.

Оскільки горох у господарстві сіють після стерньових культур, то існує проблема з падалицею. Її вирішують досить просто: чекають дощу, який спровокує сходи падалиці, а потім проводять культивацію.

Однак у степовій зоні нерідко трапляються роки, коли осінніх дощів можна не дочекатися взагалі. Тоді доводиться переносити культивацію на весну. Буває, що спостерігається друга хвиля падалиці зернових. Тоді культивацію доводиться повторювати ще раз.

Якщо якась культура займає в господарстві значні площі, з часом неодмінно з’являються специфічні  хвороби та шкідники. Від хвороб «Таврію-Скіф» поки що рятує посушлива погода. А от шкідники вже дошкуляють: Володимир Копєйченко відзначає масовий розвиток бульбочкового довгоносика протягом останніх 3 років.

Втім, боротися з ним, за словами агронома, нескладно: вистачає найпростіших, найдешевших піретроїдів — аби лише вчасно, без запізнення, їх внести. Час внесення цих препаратів може збігатися з внесення гербіцидів.

Внесення грунтових гербіцидів на горох у Степу не практикується. Тому в «Таврії-Скіф» гербіциди вносять на горох по сходах до фази 5-го листка. Зазвичай проти бур’янів застосовують Базагран або препарати на основі імазамоксу.

Ну і, звичайно ж, велику роль в урожайності відіграє селекція. В «Таврії-Скіф» віддають перевагу вітчизняним сортам селекції Інституту рослинництва ім. Юр’єва. Спочатку вирощували сорт Девіз, потім перейшли на Оплот, котрий фахівці називають найпопулярнішим на сьогодні сортом гороху в Україні, а тепер випробовують новий сорт Меценат. Усе це середньостиглі сорти. Також минулого року в господарстві випробували сорти німецької та чеської селекції, але за врожайністю вони не переважали вітчизняних — як гадають у господарстві, можливо, через посуху. Все-таки погодні умови минулої весни ну дуже вже відрізнялись від типових для Чехії й Німеччини. Та господарство не припиняє випробовувати у своїх умовах новинки як вітчизняної, так і закордонної селекції.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.