Гібридне жито, котре з’явилося на українському ринку кілька років тому, перевернуло традиційні уявлення про цю культуру.

Врожайність жита вища, ніж пшениці, причому не тільки на пісках, а й на чорноземі, – це не міф, а реальність, переконує представник фірми KWS по північно-східному регіону Руслан Круподеря. «У вітчизняній практиці отримували врожайність жита до 10 т/га. Навіть на пісках в Козелецькому районі на Чернігівщині збирали до 7,4 т/га», — розповів Руслан Круподеря.

Секрет таких високих врожаїв — передусім у генетиці: всі ці результати були досягнуті на гібридному житі. Як відзначають представники компанії KWS, його врожайність за рівних умов на 20–25% вища, ніж сортового. Крім того, гібридне жито відрізняється високими хлібопекарськими характеристиками.

З’явившись на українському ринку кілька років тому, гібридне жито перевернуло уявлення аграріїв про цю культуру. Адже через те, що традиційне, сортове жито давало 3–4 т/га в кращому разі, українські аграрії майже повністю згорнули вирощування цієї культури. В результаті посіви жита в Україні скоротилися до 150–160 тис. га. Тоді як, за оцінками асоціації «Борошномели України», для задоволення потреб вітчизняного ринку потрібно хоча б 175 тис. га.

Однак гібридне жито — це продукт інтенсивного типу. “Для отримання високого результату потрібно дотримуватись всіх технологічних особливостей вирощування”, – розповів пан Руслан.

Як приклад він описав спільний з ФГ «Маруся» (Прилуцький р-н Чернігівської обл.) проект вирощування жита, в рамках якого компанія KWS надавала тільки насіння, а вирощування велося за тією ж технологією, що й на решті площ господарства. В результаті зібрано по 8,4 т/га гібриду ГУТТІНО, 7,6 т/га гібриду БРАЗЕТТО.

Жито в ФГ «Маруся» сіяли після «євро-лайтнингового» соняшнику, виконавши попередньо оранку з коткуванням. Як пояснив Руслан Круподеря, після збирання попередника грунт був настільки сухий, що робити дискування не було сенсу. До того ж мала кількість опадів (усього 200 мм) у поєднанні з «євро-лайтнинговим» попередником загрожувала фітотоксичністю. Тому виконали глибоку оранку, щоб підняти на поверхню вологі шари грунту, і зразу ж провели коткування, щоб цієї вологи не втратити. Вирівнювання й підготовку посівного ложа виконували «Європаком». 

Перед оранкою внесли врозкид 330 кг/га нітроамофоски. Крім того, по 150 кг/га цього ж добрива внесли в рядки.

Перезимувало жито нормально. Навесні його підживили раз — селітрою нормою 200 кг/га. Від другого підживлення відмовилися, бо вологи в грунті бракувало. «Була б волога, можна було б внести ще 100 кг/га азоту», — розповідає Руслан Круподеря. Тоді б, на його думку, можна було б зібрати жита всі 10 т/га.

З-поміж хвороб гібридне жито, за словами Руслана Круподері, уражується насамперед бурою листковою іржею. А ця хвороба, за його словами, легко контролюється внесенням будь-якого препарату азольної групи при перших проявах. У даному випадку, як і проти шкідника, працювали профілактично, і вносили 2-компонентним фунгіцидом. Також на жито вносили регулятор росту — ретардант.

На успішний результат вплинуло й те, що всі операції у фермерському господарстві виконувалися в оптимальні терміни – завдяки невеликим розмірам площ (близько 500 га)

Гібридне жито може цілком конкурувати з пшеницею. Технологія його вирощування передбачає десь на 30% менше витрат, ніж технологія пшениці. Важливими перевагами жита перед пшеницею, особливо в умовах нинішніх змін клімату, є його посухостійкість та більш ефективне використання азоту. Наприклад, для формування 1 кг зерна й соломи жито потребує 2 кг азоту, тоді як пшениця — 2,5 кг. Не менш цінною особливістю є невибагливість до грунту: воно комфортно почувається і на піщаних, і на кислих, і на змитих грунтах.

При цьому гібридне жито може давати врожайність вищу, ніж пшениця. А на піщаних грунтах жито традиційно дає кращі врожаї, ніж пшениця.

Щоправда, ціни на жито не настільки вигідні, як на пшеницю. 

Втім, і за межами Полісся є ареали піщаних грунтів, де вигідно вирощувати жито і конкуренція з боку Білорусі не така сильна. «Якщо на Чернігівщині виробники під час жнив відчувають труднощі з реалізацією, то на Харківщині наш клієнт, у якого я був, продав урожай ще на корню», — розповідає Руслан Круподеря. А на Дніпропетровщині господарства, які збирають на піщаних грунтах по 5–7,5 т/га, продають жито на «Дніпромлин».

На сьогодні гібридне жито у Чернігівській області  займає приблизно 25–30% від усіх посівних площ. Багато сіють на присадибних ділянках, які в селах досить великі за розміром.  Але якщо аграрії краще роззнайомляться з властивостями гібридного жита, то, як вважає Руслан Круподеря, площі під житом зростатимуть і цієї продукції вистачатиме не тільки для внутрішнього ринку, а й на експорт.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.