Аквапоніка – популярна в Європі (особливого розвитку набула в Данії) гібридна агротехнологія, яка являє собою симбіоз рибництва й тепличного овочівництва. Зараз великий інтерес до неї з’явився і в Україні, адже ця технологія полегшує роботу сільгоспвиробникам та дає неабиякі перспективи для вирощування та збуту екологічно чистої продукції. А нещодавно в Василькові поблизу Києва запрацювала перша в Україні промислова аквапонна ферма.

Основні засади технології

Аквапоніка – це специфічна екосистема, в якій ключовими є три типи живих організмів: водні тварини (зазвичай, риби), рослини і бактерії. Ця технологія сільськогосподарського виробництва вважається екологічно безпечною. Працює вона за принципом симбіозу риб і рослин: риби забезпечують живлення рослинам, а рослини очищають воду.

Суть методу — використання відходів життєдіяльності водних тварин (риб) в якості поживного середовища для рослин. Водні тварини виділяють токсичні для них самих продукти життєдіяльності: азотні, калійні, фосфорні сполуки, вуглекислий газ. Накопичення цих речовин у воді становить головну проблему як у замкненій системі промислової аквакультури, так і в простому акваріумі.

Та недарма ще древні помітили, що будь-що може бути як отрутою, так і ліками. Те, що для риби – токсичні речовини, для агронома – тріада NPK. І в даному випадку ця тріада використовується для гідропонного поживного розчину для рослин. Отже, в аквапоніці здавалося б, нездоланна проблема промислової аквакультури вирішується сама собою: продукти життєдіяльності риб утилізуються бактеріями та рослинами.

За допомогою технології аквапоніки можна вирощувати майже всі види прісноводних риб: наприклад, лососевих, осетрових, сома, тиляпію. Серед рослин, що вирощуються за аквапонною технологією, – перш за все зелень: петрушка, кріп, базилік, шавлія, розмарин, кінза, м’ята, меліса, салат та ін. Часто вирощуються овочеві культури, наприклад, томати, а також броколі, зелена квасоля, баклажан, шпинат, огірки, полуниця, суниця, багато різновидів бобових, кольрабі, банан, солодкий перець, цибуля і багато іншого.

Але, існують і такі рослини, які вирощувати методом гідропоніки не рекомендується. І це не тому, що вони не виростуть, а в силу особливостей їх будови. Наприклад, не рекомендується вирощувати на гідропоніці рослини, що утворюють бульби або кореневища. Якщо такий вид рослин неправильно поливати, коренева система почне гнисти.

В процесі установки аквапонної системи розпочинати потрібно поступово з невеликих та нескладних систем, невибагливої риби та простих у вирощуванні рослин, щоб зрозуміти недоліки та переваги аквапоніки.  Отриманий досвід дасть можливість проектувати аквапонічні системи у промислових масштабах.

Українські першопроходці

Своїм досвідом ведення бізнесу поділилась  директор ТОВ «АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК» ТМ «AQUAFARM», (м.Васильків Київської області) Оксана Прокоса, яка разом з командою однодумців реалізовує проект  вирощування риби з використанням інноваційного методу аквапоніки – поєднання аквакультури (вирощування риб) та гідропоніки (вирощування рослин) в системі рециркуляції води.

І хоча підприємство створене лише в січні 2018 року, вся команда акваферми декілька років вивчала кращі світові практики та досвід. Вже зараз втілюють у життя схему замкненого водопостачання. “Почавши будівництво в травні 2016 року, до кінця цього року ми плануємо завершити монтаж гідропонних установок в п’яти теплицях, а в наступному році змонтувати ще дві теплиці”, – ділиться з нами планами Оксана Прокоса. Розмір інвестицій не розголошується, але окупити вкладення у фірмі розраховують за 7-10 років.

Площа комплексу для вирощування риби складає 1500 м2, а теплиці для вирощування рослин – 3500 м2. Це дає великі перспективи для багатого урожаю як риби так і рослин. Для того, щоб рослини нічим не хворіли, адже вологе середовище дуже сприятливе для розвитку хвороб, комплекси повністю відокремлені, а вода циркулює по водопроводах.

Керівництво підприємства розраховує на отримання врожаю помідорів, не менше ніж 2 т за сезон з теплиці. Комплекс для вирощування риби дає 100-120 т продукції, що являється чудовою можливостю для продажу її в найкращі ресторани Києва, зокрема, у в’яленому та копченому вигляді.

Для тих, хто планує братися за подібну справу, потрібно розуміти, що мінімальні масштаби мають бути від 10 т риби на рік, для того, щоб підприємство окупилося якомога швидше.

“Вирощування риби ТМ «AQUAFARM» відбувається циклічно протягом року в рециркуляційних системах, що виключає вплив негативних зовнішніх факторів. Антибіотики, стимулятори росту і гормони категорично не використовуються, тому риба росте здоровою, а сом нашої торгової марки, у порівнянні з канальним, є значно кориснішим і не має специфічного болотного запаху”, – продовжує Оксана Ігорівна.

Неабияка перевага – екологічність

Рослини вирощуються без використання пестицидів, гербіцидів, хімічних добрив та домішок. Овочі та зелень, вирощені на аквапоніці, є екологічно чистими, мають справжній, натуральний смак та аромат незалежно від пори року. Вміст нітратів в овочах та зелені, вирощених за допомогою аквапоніки, нижче в 5-10 разів, в порівнянні з овочами, вирощеними традиційним методом.

Беручи до уваги дорожнечу електроенергії, в аквапоніці активно використовуються різноманітні альтернативні джерела енергії, які органічно вписуються в концепцію екологічно чистого виробництва. Наприклад, AQUAFARM з Василькова використовує сонячні колектори для підігріву води. Крім енергозберігаючих технологій на першій в Україні аквафермі використовуються екологічні матеріали, біопосуд та крафтовий папір, що підлягають повторній переробці.

Як і будь-яке підприємство, на початку своєї діяльності ТОВ «АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК» ТМ «AQUAFARM» зіштовхнулося з певними труднощами, які полягають у відсутності в Україні якісного малька риби. Тому вони були змушені завозити мальок з Нідерландів, і навіть корм – з Європи, що значно впливало на собівартість вирощеної риби. “Ринок, зараз має багато неякісної дешевої рибної продукції, яку вирощено в Україні на невеликих, як ми їх називаємо “гаражних ставках”, та  на кормах сумнівного походження. Також присутній неякісний імпорт з Китаю. Внаслідок чого у кінцевого покупця сформовано недовіру, що негативно відзначається на продажах”, – ділиться своїми думками Оксана Ігорівна.

Труднощі і плани на майбутнє

 Серед несподіванок, які виплили в процесі створення ферми, гостро відчувається відсутність кадрів. Більшість кваліфікованих кадрів уже працюють на рибних фермах, тепличних комплексах за кордоном. Молоді випускники – рибоводи, агрономи, – або  немотивовані, або  розглядають можливість працевлаштування за кордоном.

“Щодо збуту продукції, то виявилося, що він має сезонний характер. Влітку, наприклад, з настанням періоду ягід і фруктів інтерес до нашої продукції тимчасово спадає. Але, не дивлячись ні на що, у нас є своя стратегія продажу і сподіваємось що проблем по збуту не буде», – коментує директор.

Адже зараз акваферма планує вихід на масовий ринок. «Найперше ми пропонуємо якісну копчену продукцію: сом гарячого та холодного копчення, та в’ялений сом за власними рецептами, розробленими спеціалістами нашої коптильні. По друге, ми пропонуємо охолоджену рибу, яка не проходила заморозку, вже патрану і без луски: тиляпію та стейки, або філе сома у вакуумі у нашій фірмовій упаковці з логотипом, щоб покупець був впевнений в строках придатності та якості. По-третє, ми плануємо реалізовувати овочі та зелень у фірмових упаковках, щоб покупець легко зміг ідентифікувати саме нашу продукцію, як корисну та без нітратів, вирощену на аквапоніці”.

В майбутньому фірма хоче стати абсолютним лідером з виробництва екологічно чистої аквапонної продукції.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.