Соя на початкових етапах росту й розвитку має низьку конкурентоспроможність щодо протидії шкідливості сегетальній рослинності, що привертає увагу до заходів її контролю в посівах культури.

Наприклад, було встановлено, що за умов незначного фітоценотичного тиску сої рослини амброзії  полинолистої, які засмічували посіви культури, продукували майже вдвічі більше насіння порівняно з бур’ янами, які засмічують посіви соняшнику й кукурудзи. Тож, незважаючи на сприятливі ґрунтово-  кліматичні  умови, рівень урожайності сої в Україні значно поступається її врожайності в розвинутих  країнах. 

Під час досліджень шкідливості амброзії полинолистої в посівах сої було виявлено, що навіть за наявності двох її рослин на 1 м2 урожайність сої знижується на 15,2% порівняно з контролем.  Збільшення забур’яненості амброзією супроводжується суттєвими втратами врожаю. Так, майже на 30% зменшується врожайність сої за наявності 10 шт./м2 цього бур’яну. Максимальне зниження  врожайності становило 53–63% за кількості амброзії 30–40 шт./м2. 

За високої конкурентоспроможності амброзія поглинає з ґрунту значну кількість поживних речовин.  Встановлено, що загальний обсяг поглинання елементів живлення амброзією становить майже 357 кг/га, а кукурудзою  для  формування 40 т/га зеленої маси — 303,2 кг/га. Аналогічну кількість елементів мінерального живлення виносить і соя. Тому захист посівів сої від амброзії має першочергове значення для успішного вирощування культури. 

Хімічний захист залишається найефективнішим заходом зниження засміченості полів. Контроль  бур’янів у посівах сої створює умови, за яких у початкові фази розвитку культури конкуренція з боку  бур’янів відсутня через максимальну доступність для культури сонячної енергії (відсутність затінення),  вологи,  потрібних елементів живлення. Хімічний контроль бур’янів забезпечує збереження  необхідної для культури вологи та комплексу елементів живлення в доступних  формах, і як наслідок  — усуває  негативний вплив токсинів, які виділяють бур’яни. Обмеження чисельності бур’яну в посівах сої доцільно починати на етапах після збирання попередника та підготовки ґрунту під посів культури. 

Для забезпечення максимальної технічної ефективності ґрунтових препаратів слід провести якісну  підготовку ґрунту, що усуває наявність великих грудок (понад 2 см). За внесення препаратів  потрібно розподіляти їх рівномірно всією площею для отримання найкращої  їхньої дії. Після внесення гербіцидів на основі диметенаміду-П і пендиметаліну доцільно ущільнити ґрунт кільчасто-шпоровими котками відразу після сівби. Такий захід також сприятиме дружному проростанню насіння культури. Дія ґрунтових гербіцидів найкраща в помірно теплу погоду з температурою повітря 15–20°С і вологістю ґрунту не менше 20–22% польової вологоємкості.

Амброзія полинолиста чутлива до препаратів на основі імазамоксу (40 г/л), гербіциди на основі цієї  речовини є системними і поглинаються як надземними органами бур’янів, так і їхньою кореневою  системою. Застосування імазамоксу в фазі 2–3 справжніх листків культури ефективно контролює також здебільшого 1-річні злакові та двосім’ядольні види бур’янів. Імазамокс через кореневу систему  пригнічує біосинтез протеїнів рослини, після чого відмирають листя і точки росту. Дія гербіцидів  проявляється вже через декілька годин, помітні результати обприскування спостерігають упродовж декількох  днів. Якщо через декілька годин після обприскування пройдуть опади, вони не знижують  ефективності препарату.

На сьогодні внесення страхових гербіцидів у посівах сої набуває широкого застосування через те,  що під час вегетації культури є можливість визначити цільові об’єкти і вибрати для їхнього  контролю найефективніший гербіцид, а за потреби поєднати обробку гербіцидами з обприскуванням фунгіцидами чи інсектицидами. До страхових гербіцидів належать гербіциди на основі бентазону  (480 г/л). Амброзія полинолиста має середню чутливість до їхньої дії. Гербіциди на основі бентазону з нормою витрати 1,5–3 л/га переважно застосовують у фазі 1–3 справжніх (трійчастих) листки сої, після появи сходів 1-річних дводольних бур’янів, у початкових стадіях їхнього  розвитку. Після застосування препарату опади або зрошення небажані протягом 6 годин. 

Для досягнення максимальної ефективності бентазону листя та стебла бур’янів мають бути достатньо  зволожені робочим розчином. Обприскування потрібно проводити до того, як вегетуюча культура  закриє бур’яни від потрапляння на них препарату.

Очевидні симптоми відмирання та пожовтіння  з’являються впродовж тижня. Повна загибель бур’янів відбувається  через  два-три тижні. Менш чутливі бур’яни зупиняють ріст і не конкурують з культурою.  Завдяки швидкому розкладанню в грунті (період напіврозпаду — 6 днів), ці гербіциди не мають  обмежень щодо застосування у сівозміні. 

Амброзія полинолиста належить до  бур’янів, високочутливих до дії таких препаратів. Поєднані у препараті два активні інгредієнти належать до  групи інгібіторів синтезу ацетолактатсинтази. Завдяки  цьому протягом декількох годин після обприскування вони проникають через листя і корені,  пересуваються флоемою і ксилемою та накопичуються в точках росту, пригнічуючи процеси синтезу  протеїну, що призводить до порушення поділу і росту клітин меристем. 

Гербіциди з таким механізмом дії зупиняють ріст бур’янів через декілька годин після обробки, які майже відразу припиняють конкуренцію з рослинами сої. Упродовж  1–3 тижнів після обприскування  листки стають хлоротичними, точки росту поступово відмирають, коренева система не розвивається.  Ледь утворені молоді корінці, досягши довжини 1–1,5 см, також гинуть. Період захисної дії триває  протягом вегетації сої. 

Найефективніша обробка гербіцидами — у безвітряну м’яку теплу погоду. Недоцільно застосовувати  їх у посушливий період та у вітряну погоду,  не перевищувати визначену норму витрати робочої  рідини, щоб розчин не стікав з рослин на ґрунт. Найбільшу токсичність гербіциди проявляють за температури повітря 18–24°С. 

У зв’язку з тим, що застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту негативно впливає на  довкілля, останнім часом зріс інтерес до фітопестицидів — речовин рослинного походження, які можна використовувати для контролю шкідників і хвороб рослин, зокрема, фітогербіцидів, для пригнічення бур’янів.

Досить широко вивчають і вже застосовують у виробництві гриби, а також віруси, які викликають  захворювання бур’янів і призводять до їхьної загибелі. Таким чином можна обмежувати чисельність  берізки польової, амброзії полинолистої, гірчака звичайного, осоту польового та інших, які важко  знищуються агротехнічними або хімічними способами. 

На сьогодні під час захисту посівів сої та інших культур від амброзії полинолистої завдання  збереження врожаю не може бути вирішеним якимось одним методом. За таких умов інтегровані системи захисту,  які передбачають вміле, нестандартне поєднання всіх ефективних заходів захисту  культури,  зокрема, біологічних, фітоценотичних, агротехнічних і хімічних, забезпечить ефективний  захист посівів сої.  

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.