Ринок висівних агрегатів в Україні досить великий — вітчизняні та міжнародні машинобудівники пропонують продукцію на будь-який смак. Звісно, однією з головних функціональних характеристик сівалки є якість висівання зернових культур, проте виробникам цього спеціалізованого обладнання не слід забувати й про такі параметри, як простота експлуатації та надійність агрегату.

Як правило, підвищення якості висіву, спрощення експлуатації тягне за собою використання допоміжних механізмів та електронних систем. З одного боку, їхнє застосування значно спрощує експлуатацію сівалки, а з другого — ускладнює.

Практично всі аграрії хоча б раз у своєму житті стикалися із зерновою сівалкою СЗ-3,6. Досить тривалий час це були чи не єдині сівалки (та й, будемо відверті, в окремих господарствах — і донині залишаються такими) для сівби практично всіх відомих на сьогодні сільськогосподарських культур. З-поміж основних переваг цієї сівалки варто відзначити простоту конструкції та експлуатації, а також доступність запасних частин.

Проте в сучасних умовах господарювання цих параметрів уже недостатньо, аби задовольнити потреби вибагливого фермера, який спробував у роботі закордонні (навіть найпростіші) сівалки. А, як відомо, до хорошого звикаєш швидко. Тож після такої спроби він додатково відкрив для себе такі «плюси», як надійність, безвідмовність, отримання рівномірних дружних сходів тощо.

І теперішні уявлення сучасних рільників про сівбу разюче змінилися: процес сівби, який аграрії раніше сприймали лише як нормоване розподілення насіння полем, перестав бути таким спрощеним. Агровиробники почали звертати увагу на конструктивні особливості сівалок, які дають змогу підвищити якість отримання сходів, їхню рівномірність. Зазвичай — це невеличкі конструктивні доробки та вдосконалення, і в кожного виробника вони свої. Проте ці технічні «дрібнички» варті уваги.

Щодо використання допоміжних електронних систем, то тут думки аграріїв розходяться. Одні — двома руками за їхнє використання, інші — проти, мовляв, ця електроніка зовсім не впливає на якість сівби, а лише ускладнює агрегат та лишень зумовлює збільшення його вартості сівалки і подальшої експлуатації. Хто ж із них має рацію?

Для того, аби мати більше інформації, яка б допомогла у відповідальну мить прийняти правильне рішення, наведемо один із практичних прикладів. У цю неприємну ситуацію потрапив один із фермерів України, який вирішив запровадити новітні технології висівання у своєму господарстві. Не секрет, що для поповнення власного машинно-тракторного парку вітчизняні аграрії відправляються у країни ЄС, де, якщо пощастить, можна за досить вигідною ціною придбати практично «новий» агрегат, наробіток якого становить, приміром, усього 300 га. Комусь дійсно вдається купити потрібну сільськогосподарську машину, а для когось нове придбання переростає у справжній головний біль. Адже зовнішній вигляд машини, яка, на перший погляд, видавалась новою, насправді може виявитися прикрою оманою. До того ж електроніка чомусь починає давати збій під час роботи.  Проте спритні продавці уміло замовчують наявні вади пропонованої техніки, які для покупця поки що перебувають «за кадром». Проблеми починаються вже в Україні.

Тож чи вдалося вітчизняним та іноземним машинобудівникам поєднати у своїх агрегатах такі параметри, як простота конструкції та експлуатації з точністю та якістю висівання? Пропонуємо до уваги огляд найпростіших зернових сівалок, які, попри простоту своєї конструкції, дають змогу отримувати відмінні результати під час сівби.

Elvorti — новий-старий знайомий

Історія виробництва механічних сівалок ПАТ «Ельворті» бере свій початок ще з далекого 1874 року, коли вихідці із Британії, брати Роберт і Томас Ельворті, заснували у м. Єлисаветграді (нині — Кропивницький) майстерню зі збирання, регулювання й підготовки до сівби сівалок закордонного виробництва. Оскільки попит на ці сівалки був великий, брати почали будівництво власного заводу з виробництва кінних сівалок.

Згодом саме на цьому заводі, «віджатого» більшовиками і перейменованого на «Червону зірку», виготовляли найпоширеніші та найпростіші сівалки для висівання зернових культур марки «СЗ». Наразі на заводі випускають механічні причіпні сівалки серії Astra та Alfa із шириною захвату від 3,6 до 6 м, а із застосуванням зчіпок можна комплектувати посівні агрегати і більшої ширини захвату. Сівалки серії Astra (Astra 3,6V, Astra 3,6V-06, Astra 4, Astra 5,4T, Astra 6 та Astra 5,4А) мають невелике притискне зусилля сошника, тому забезпечують сівбу в попередньо підготовлений ґрунт за традиційною технологією. Сівалки серії Alfa — нова розробка заводу, вони мають більше притискне зусилля сошників, тому можуть працювати за мінімальною технологією обробітку ґрунту.

Механічні сівалки Challenger

Зернові механічні сівалки Challenger представлені в досить широкому діапазоні — від 2-метрових односекційних агрегатів до 12-метрових трисекційних. Усі механічні сівалки виготовляють на заводі у м. Белойт, штат Канзас, США, де виробляють щороку близько 20 тис. машин.

На сівалках установлено спеціальні шестилопатеві котушкові висівні апарати, які виготовлені зі зміцненого полімерного матеріалу. Регулювання норми висіву відбувається посекційно за допомогою одного важеля. У сівалці застосовано подвійну раму — окремо для бункерів та сошників, що підвищує довговічність її конструкції та агрегату в цілому, адже навантаження від сошників передається на окрему раму.

Amazone: стара добра «механіка»

Сучасні механічні сівалки Amazone представлені чотирма модифікаціями: Cataya, D9, AD та D9 6000 TC Combi, які мають можливість висівати широку гаму сільськогосподарських культур із міжряддям 12,5 або 16,6 см.

 Cataya — механічна висівна комбінація, яка складається із вертикальної ґрунтофрези і сівалки та призначена для сівби як за традиційною (після роботи плуга), так і за мінімальною, по мульчуванню (після роботи дискатора), технологіями обробітку ґрунту. Ширина захвату — 3 м, об’єм бункера — 830 л. Опційно бункер сівалки оснащують додатковим розширювачем у вигляді насадок об’ємом до 400 л.

Опційно сівалки Amazone можуть комбінуватися сівалкою Green Drill 200 для підсівання проміжних культур і трав

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.