Питання корупції абсолютно неактуальне в загальній проблематиці державної підтримки аграрного сектора. Такий висновок зробили журналісти, які провели власне розслідування, опитавши провідних експертів та фермерів.

«Абстрактні міркування «диванних експертів» про корупцію у сфері розподілу держдотацій в АПК лиш відлякують агровиробників від отримання державної підтримки. За 2018 рік з мільярда гривень на підтримку фермерських господарств було освоєно лише 12 мільйонів гривень станом на листопад — за грошима просто навіть не звернулися», — вказують журналісти на наслідки порожніх роздумів про корупцію.

У той час як самі аграрії, які все ж звернулися за державною підтримкою та отримали її, навіть здивовані прозорістю і швидкістю процедур, коли зіткнулися з ними на практиці.

Борис Кукунін, фермер з Черкаської області подав заявку на безвідсотковий кредит для купівлі техніки: «Все пройшло дуже швидко, я реально був у шоці. Проблем зовсім не виникло. Оформили заставне майно і наступного тижня гроші вже були на рахунку», — поділився фермер особистим досвідом.

Процедури отримання дотацій навіть спростилися, стали прозорішими

Не все було гладко, визнав фермер: були різночитання в оцінці вартості застави, але це звичайна практика. Хоча аграрій задоволений отриманою підтримкою держави. До інших програм у фермера теж немає претензій в частині корупції. Хоча є нарікання на бюрократичні складнощі і тривалість процедури, але все ж Кукунін має намір в майбутньому оформляти документи на отримання підтримки з бюджету.

Фермер Олександр Скрипчинський звернув увагу, що процедури отримання дотацій навіть спростилися, стали прозорішими — механізми отримання грошей детально розписані на сайти держструктур. А якщо вникнути, то отримання потрібних грошей і дотацій цілком реальне і доступне. «Мало хто скористався цими дотаціями. Люди не вірили, що це можливо, — розповідає про особистий досвід Скрипчинський. — А я отримав, і раджу знайомим теж звертатися, щоб отримати фінансування з бюджету. Думаю, люди побачать, що це працює, і піде друга хвиля».

Основною проблемою, яка породжує розмови про корупцію у сфері розподілу аграрних держдотацій, як відзначають автори розслідування, є тотальна тінізація середніх і невеликих агрогосподарств.

«Адже понад 70% з майже 2 мільйонів фермерів працюють в тіні з «чорним налом» або за «сірими схемами». Це означає, що понад 70% господарств, навіть маючи бажання отримати дотації, не зможуть обґрунтувати ні суми, ні цільового призначення. Але якщо держава почне вливати бюджетні гроші в цей чорно-сірий сегмент — якраз така практика і породить небачену корупцію, засновану на повній безконтрольності і непрозорості одержувачів бюджетних грошей, їх цільового призначення. Це призведе до формування нового класу тіньових мільйонерів, які виросли на бюджетних грошах. Чи захоче цього платник податків? Дуже сумнівно», — пишуть автори розслідування, додаючи, що надавати державні гроші — гроші платників податків — можна лише тим, хто веде звітність «в білу», а великі виробники ще і за міжнародними стандартами і проходять щорічний аудит в компанії міжнародного рівня.

Тарас Висоцький, гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу також додає, що розподіл дотацій відбувається на підставі відкритих прозорих реєстрів колегіальними комісіями. «Це не просто знижує корупційні ризики. У ці комісії входять представники профільних аграрних об’єднань — вони можуть контролювати справедливість і прозорість розподілу коштів», — зазначають журналісти.

«Ні за допомогою незалежних експертів, ні за допомогою фермерів-практиків не вдалося знайти ту саму корупцію в сфері розподілу держдотацій, про яку так багато говорять. Цілком очевидно, що цю тему мусують ті, хто намагаються знайти чорну кішку в темній кімнаті. В той час як її насправді там просто немає», — резюмували автори розслідування.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.